» Постійна рада ОБСЄ обговорить дії Росії, Сенат США голосуватиме щодо санкцій проти «Північного потоку-2»

21 травень 2022, Субота, 06:59

Постійна рада ОБСЄ обговорить дії Росії, Сенат США голосуватиме щодо санкцій проти «Північного потоку-2»

13 Січня 2022г.


Третій раунд переговорів задля послаблення напруженості через нарощування російських військ біля кордону з Україною має відбутися сьогодні у Відні; Сенат США 13 січня голосуватиме щодо законопроєкту про запровадження санкцій проти газопроводу «Північний потік-2»; у трьох областях Казахстану скасовують надзвичайний стан.

Постійна рада ОБСЄ збирається у Відні, щоб обговорити дії Росії

Третій раунд переговорів цього тижня, спрямований на послаблення напруженості через нарощування російських військ біля кордону з Україною, має відбутися 13 січня у Відні – там пройде засідання постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ).

Москва і Вашингтон вже підкреслили свої «фундаментальні» розбіжності щодо європейської безпеки під час напружених переговорів на початку цього тижня в Женеві й Брюсселі, а посол США в ОБСЄ визнав, що на зустрічі 13 січня не очікують прориву.

«Я не думаю, що цього тижня будуть якісь конкретні результати. Наша головна мета, в принципі, – налагодити діалог», – сказав Майкл Карпентер.

«Так, наші позиції – полярні, але це не означає, що немає елементів і сфер, щодо яких ми не можемо домовитися», – додав Карпентер у коментарі російському телеканалу «Дождь».

Виклик, за його словами, полягає в тому, щоб «визначити, в яких формах взагалі можливо поглибити діалог в найближчі кілька місяців або навіть рік».

Засідання ОБСЄ стане першим у році, в ньому візьмуть участь усі 57 країн-членів.

На додаток до обговорення напруженості, викликаної нарощуванням військ Росії, на зустрічі міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау представить пріоритети своєї країни під час головування в ОБСЄ цього року.

Зустріч стане останнім із кількох дипломатичних заходів цього тижня, скликаних на тлі звинувачень Заходу в тому, що Москва накопичила танки й артилерію і близько 100 тисяч військових біля кордону з Україною.

Голова НАТО Єнс Столтенберґ 12 січня заявив після переговорів у Брюсселі на засіданні Ради НАТО-Росія, що відбувся «серйозний і прямий обмін».

За його словами, після чотиригодинного засідання ради між союзниками по НАТО і Росією існують «значні розбіжності».

«Наші розбіжності буде нелегко подолати, але це позитивний знак, що всі союзники по НАТО і Росія сіли за один стіл і зайнялися предметними темами», – додав генсекретар.

Голова НАТО сказав, що альянс стоїть на своєму, відхиляючи вимоги Москви щодо нової архітектури безпеки в Європі, і повторюючи позицію НАТО, що Україна має право вирішувати сама своє безпекове майбутнє, а Росія не має права накладати вето на прийняття до НАТО нових членів.

Такі вимоги Росія висунула минулого місяця на тлі занепокоєння з приводу нарощування її військ, яке на Заході вважають можливою підготовкою до вторгнення.

Москва наполягає, що військове розгортання є відповіддю на те, що вона називає зростаючою присутністю НАТО у сфері свого впливу, і заперечує плани вторгнення в Україну.

На пресконференції після зустрічі в Брюсселі заступник російського міністра закордонних справ Олександр Грушко заявив, що розширення НАТО становить загрозу безпеці Росії, але Москва готова говорити про розгортання зброї і заходи перевірки.

У Москві, за словами дипломата, вважають «абсолютним імперативом» припинення політики «відкритих дверей» НАТО і надання Росії юридично зобов’язувальних гарантій нерозширення Альянсу на схід.

Грушко додав, що рішення про продовження діалогу, у тому числі у форматі Ради Росія – НАТО, можна буде ухвалити лише після аналізу письмових відповідей альянсу на російські пропозиції.

Заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін заявив, що Москва розраховує в найкоротший термін підійти до підготовки угод про гарантії безпеки для Росії з боку НАТО. «Всі пропозиції доведені до Ради Росія – НАТО і перебувають на столі переговорів», – повідомило Міноборони Росії.

У зустрічі в Брюсселі також взяла участь заступниця держсекретаря США Венді Шерман, головний американський переговорник на Женевських переговорах.

Вона закликала Росію залишитися за столом переговорів, щоб обговорити Україну й інші питання, зокрема контроль над озброєннями.

«Якщо Росія піде... буде цілком очевидно, що вони ніколи серйозно не ставилися до дипломатії, і тому ми готуємося до будь-якої ситуації», – сказала Шерман.

В Україні виявили понад 10 тисяч нових випадків COVID-19

В Україні за добу 12 січня виявили 10 046 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, захворіли 590 дітей і 255 медпрацівників, повідомило Міністерство охорони здоров’я.

Напередодні було понад сім тисяч нових випадків.

За цими даними, минулої доби шпиталізували 1 676 людей, 7 202 – одужали, 191 людина померла. За добу зробили понад 79 тисяч тестувань.

Найбільше нових випадків виявили у Києві (997), Івано-Франківській (983) і Львівській (949) областях.

За весь час пандемії в Україні, за даними МОЗ, на COVID-19 захворіли понад 3,7 мільйона людей, 97 928 – померли.

У ДБР «розраховують» на обрання запобіжного заходу Порошенку в день його повернення

Державне бюро розслідувань заявило 12 січня, що п’ятий президент України і народний депутат Петро Порошенко «ухилився від явки до суду».

Як нагадують у Бюро, слідчий за погодженням із виконувачем обов’язків генерального прокурора звернувся до Печерського суду Києва з клопотанням про обрання щодо Порошенка запобіжного заходу.

«У зв’язку з тим, що вказаний нардеп ухилився від явки до суду, зазначене клопотання досі не розглянуто слідчим суддею. За інформацією зі ЗМІ, п’ятий Президент України планує повернутися до України 17 січня 2022 року. Тому органи досудового розслідування розраховують на проведення усіх необхідних процесуальних дій в день його повернення, у тому числі обрання запобіжного заходу», – заявили в правоохоронному органі.

Як стверджують у ДБР, «ухилення» від виконання процесуальних обов’язків, у якому звинувачують Порошенка, може розцінюватися як один із ризиків, який надасть судді підстави для застосування «найбільш суворого запобіжного заходу».

При цьому Бюро посилається на статтю 42 Кримінального процесуального кодексу, стверджуючи, що підозрюваний повинен «прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду».

Раніше 12 січня адвокати Петра Порошенка попросили суд призначити засідання з обрання йому запобіжного заходу на 17 січня, коли політик повернеться до Києва.

20 грудня виконувач обов’язків генпрокурора Олексій Симоненко підписав повідомлення про підозру Порошенку у справі про постачання вугілля з окупованих територій.

До Печерського районного суду Києва було внесене клопотання про застосування щодо Порошенка запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільярд гривень.

За даними ДБР, Порошенко підозрюється у тому, що «діючи за попередньою змовою групою осіб, зокрема з-поміж представників вищого керівництва Російської Федерації, сприяв діяльності терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР». У вересні-листопаді 2021 року у цьому провадженні повідомлено про підозру ще одному із чинних народних депутатів (ідеться про Віктора Медведчука) та колишньому міністру енергетики (Володимирові Демчишину).

У партії Порошенка «Європейська солідарність» натомість звинувачують ДБР у «політично вмотивованому переслідуванні».

Сенат США голосуватиме щодо санкцій проти «Північного потоку-2»

Сенат США 13 січня голосуватиме щодо законопроєкту, запропонованого сенатором-республіканцем Тедом Крузом, щодо запровадження санкцій проти газопроводу «Північний потік-2».

Минулого місяця Круз уклав угоду з демократами: в обмін на внесення законопроєкту до порядку денного він відмовився від своєї тактики обструкції, через яку в Сенаті були заблоковані призначення десятків запропонованих президентом Джо Байденом кандидатур на високі посади у Держдепартаменті.

Не очікується, що законопроєкт Круза, для ухвалення якого потрібно 60 голосів, згідно з умовами угоди з демократами, отримає достатню підтримку.

Сенатор заявив, що санкції необхідні негайно, щоб зупинити проєкт. Його документ передбачає запровадження обмежень щодо газопроводу протягом 15 днів після його ухвалення і дозволяє Конгресу США проголосувати за відновлення санкцій, якщо президент зупинить їх.

Підводний трубопровід вартістю 11 мільярдів доларів, контрольований російською державною газовою компанією «Газпром», був завершений у вересні після років суперечок, але досі не отримав схвалення регуляторних органів Німеччини.

Трубопровід у Балтійському морі має подвоїти поставки російського газу до Німеччини, що, за словами найбільшої економіки ЄС, необхідно для того, щоб допомогти їй відмовитися від вугілля і ядерної енергетики.

Але критики стверджують, що «Північний потік-2» посилить залежність ЄС від Росії і дозволить Москві перенаправляти експорт газу в обхід України, позбавляючи країну транзитних виплат у мільярди доларів на рік.

Сенатор-демократ Роберт Менендес 12 січня оприлюднив законопроєкт про запровадження жорстких санкцій проти російських урядових і військових чиновників і ключових банківських установ, якщо Москва «загострить ворожі дії в Україні або проти неї», йдеться в заяві Менендеса.

Круз заявив, що його законопроєкт передбачає запровадження санкцій незалежно від того, чи вторгнеться Росія в Україну.

У трьох областях Казахстану з 13 січня скасовують надзвичайний стан

У Казахстані у трьох областях – Павлодарській, Західноказахстанській і Північноказахстанській – скасовують надзвичайний стан. Відповідні укази напередодні підписав президент Касим-Жомарт Токаєв.

Режим надзвичайного стану скасовується з 7:00 13 січня 2022 року. Влада запровадила його з 5 по 19 січня на всій території Казахстану після того, як протести з вимогою зниження цін на газ і проведення реформ переросли в заворушення.

Токаєв звернувся до голів держав ОДКБ із проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози», після чого організація направила до країни кілька тисяч військових. 11 січня президент оголосив про завершення місії ОДКБ у Казахстані. Виведення військ має розпочатися 13 січня.

За даними влади Казахстану, під час січневих подій було пошкоджено 53 адміністративні будівлі у восьми регіонах країни. Найбільше постраждало місто Алмати, де, за офіційними даними, було пошкоджено чи зруйновано 166 об’єктів.

10 січня під час онлайн-саміту ОДКБ Токаєв назвав останні події в країні «спробою державного перевороту» за участю «терористів, зокрема іноземних». Які саме країни він має на увазі – не уточнив. За даними МВС Казахстану, після протестів і заворушень затримано 9,9 тисяч людей, відкрили сотні кримінальних справ.

Точна кількість загиблих у Казахстані, як і раніше, залишається невідомою. Влада підтвердила, що щонайменше 18 силовиків були вбиті, але все ще не назвала кількість жертв серед цивільного населення, пише казахська служба Радіо Свобода. 9 січня telegram-канал, пов’язаний з урядом, видав інформацію про загибель 164 людей під час січневих подій у країні. Пізніше того ж дня Міністерство охорони здоров’я заперечило ці відомості.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала владу Казахстану провести ефективне та неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, включаючи «застосування смертельної сили з боку силовиків».

Касим-Жомарт Токаєв вранці 5 січня, у найгостріший період подій, оголосив про відставку уряду і змістив 81-річного колишнього багаторічного президента країни Нурсултана Назарбаєва з його довічної посади голови Ради національної безпеки.

Токаєв також звільнив голову Комітету нацбезпеки Каріма Масімова – давнього союзника Назарбаєва. До того ж, Масімов був заарештований за звинуваченням у держзраді. Під варту взяли ще кількох високопосадовців служб безпеки.