Протягом ночі 5 березня російська армія здійснила масований запуск ударних безпілотників різних типів — зокрема Shahed, «Гербера» та «Італмас» — у загальній кількості близько 155 штук. Пуски йшли з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова та Приморсько-Ахтарська, а також із тимчасово окупованих Гвардійського і Чауди в Криму.
Про це розповідає Резонанс
Хід нічної атаки і робота ППО
Протиповітряні сили дали відсіч: за результатами нічної операції було збито або подавлено 136 ворожих БпЛА. Крім того, зафіксовано влучання 18 ударних безпілотників у восьми локаціях, також у трьох місцях зафіксовано падіння уламків.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 136 ворожих БпЛА», – йдеться в повідомленні.
Нічні атаки спрямовані на українські міста і цивільну інфраструктуру; обстріли ведуться із застосуванням ударних безпілотників, ракет, корегованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Оборонні підрозділи продовжують роботу з виявлення, перехоплення і знищення загроз у повітряному просторі.
Міжнародне право: обстріли інфраструктури й ознаки геноциду
Урядові та міжнародні інституції кваліфікують системні удари по цивільних об’єктах як злочини, спрямовані на цивільне населення. Обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла, води, зв’язку й медичної допомоги, що може розглядатися як одна з ознак геноцидних дій.
До проявів і практик, які вказують на наявність ознак геноциду або системних порушень прав людини, відносять:
- заявлення намірів знищити українців як етнічну чи національну групу;
- публічні заклики до знищення або викорінення українців;
- цілеспрямовані напади на системи життєзабезпечення та медичні заклади з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування й фізичне усунення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою змінити їхню ідентичність;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і цілеспрямоване викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. На сьогодні учасниками конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них.
Юридичні ознаки геноциду включають, зокрема: вбивство членів групи або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне руйнування групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в групі; насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до здійснення таких дій.
Попри заперечення з боку керівництва росії про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, аналіз систематичного характеру атак і їхніх наслідків залишається центральним для оцінки правових наслідків та відповідальності.