Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос «шкодує» про рішення грузинської делегації вийти з організації після голосування щодо «ратифікації повноважень делегації за певних умов». Він підкреслив, що таке рішення ставить під загрозу «діалог, який міг би сприяти просуванню демократичних стандартів у Грузії».
Про це розповідає Резонанс
Перегляд повноважень грузинської делегації
Раніше ПАРЄ вирішила ратифікувати повноваження грузинської делегації, проте призупинила багато прав її членів із можливістю перегляду у квітні 2025 року. Це відбувається на фоні оцінки прогресу грузинської влади у запобіганні «демократичному відступу». У резолюції зазначено, що повноваження будуть переглянуті в контексті досягнутого прогресу з важливих питань, таких як організація «нових справді демократичних парламентських виборів», проведених під міжнародним моніторингом, а також необхідність вжиття термінових заходів для відновлення європейської інтеграції Грузії.
Реакція грузинської влади на резолюцію ПАРЄ
Відповідаючи на ухвалення цієї резолюції, партія «Грузинська мрія» заявила про припинення своєї діяльності в ПАРЄ. Глава грузинської делегації Тея Цулукіані назвала застереження про призначення нових виборів «категорично неприйнятними», відзначивши, що вони «виходять за рамки компетенції цієї асамблеї, порушують суверенітет нашої країни та ігнорують волю понад мільйона ста двадцяти тисяч виборців». Прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе в ефірі «Імеді» також прокоментував рішення ПАРЄ, назвавши його «абсолютним абсурдом». Він додав, що «якщо рішення щодо грузинського народу і нашої країни зміниться, ми, звичайно, повернемося до Парламентської асамблеї Ради Європи, хоча працювати сьогодні в такій ситуації немає сенсу».
Політична криза в Грузії загострилася після перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах, які, за версією Організації з безпеки і співпраці в Європі, супроводжувалися численними порушеннями, включаючи підкуп голосів і фізичне насильство. З листопада 2024 року в країні тривають масові протести, що почалися після заяви прем’єр-міністра про відтермінування переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.
У грудні 2024 року мітинги біля парламенту кілька разів переростали у сутички між протестувальниками та правоохоронцями, внаслідок яких сотні людей отримали поранення. Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними порушеннями, а 53 активістам висунули звинувачення в «груповому насильстві» та пошкодженні державного майна.