19 березень 2024, Вівторок, 12:27

Про чергову судову “реформу”

29 Липня 2020г.
333

Олексій Бебель

Міхеіл Саакашвілі закликав долучитися до обговорення концепції судової реформи.

Долучаюся.

Отже, з чим я згоден однозначно, так це із створенням єдиного органу суддівського контрою та відповідною ліквідацією Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державної судової адміністрації.

Проте відразу слід було б пояснити, що буде створено замість них.
За часів Президента України Віктора Ющенка виникла ситуація, коли через різні правові колізії фактичну владу отримало суддівське самоврядування.

На той час, скажу відверто, у мене було надто контраверсійне ставлення до результатів даного досвіду, оскільки навіть на дуже-дуже неоднозначні рішення колеги з цього самоврядування не реагували.

Утім на сьогодні я думаю, що при певному законодавчому врегулюванні створення такого органу саме як органу суддівського самоврядування було б правильним.

Якщо ми ведемо розмову про справедливість судової системи, то маємо казати всю правду, а не її частину. Інакше це ніщо інше ніж маніпуляція свідомістю глядача.

Міхеіл Саакашвілі продемонстрував у своєму відео табличку з розцінками у доларах США за судове рішення (звідкіля такі данні – інше питання).

ЕКСПЕРТИЗА СБУ ПІДТВЕРДИЛА АУТЕНТИЧНІСТЬ ГОЛОСІВ М. СААКАШВІЛІ ТА С. КУРЧЕНКА У СКАНДАЛЬНИХ ЗАПИСАХ

Тобто мова йдеться про корупційну складову.

Якби ж лише у цьому була проблема!

Насправді глибинна і найбільш недоторкана складова полягає не у хабарництві, а в тому, що судді (не всі звичайно) відгукуються на побажання органів прокуратури, правоохоронних органів та органів виконавчої влади.

У першу чергу це стосується питань суддівського контролю за досудовим розслідуванням.

Хто не бачив ухвали слідчих суддів до яких перенесено слово в слово, включаючи граматичні та синтаксичні помилки, тексти з клопотань про проведення обшуку, накладення арешту на майно тощо. Тобто фактично текст копіювався з електронного носія слідчого чи прокурора.

Проте даний приклад лише сніг на верхівці айсбергу. Не кажучи вже про саму верхівку та те, що перебуває на глибині.

Натомість, якраз у господарських та адміністративних судах така, з дозволу сказати, «державницька» позиція якраз найменше прослідковується.

Водночас не виключаю, що протилежну точку зору будуть підтримувати різного роду професійні представники громадянського суспільства від іноземних фондів та посольств, оскільки вони, як правило, голосно засуджують будь-яке судове рішення, що не подобається правоохоронцям (особливо їх антикорупційній ланці). За виключенням звичайно тих, що постановлені не на користь близьких їм фігурантів. По класичній схемі їх вчителів: «Так, він негідник, але він наш негідник».

Отже для максимального зниження можливості тиску на суддів слід передати їм питання підбору кадрів та притягнення до відповідальності тих, хто порушив закон.

ШАБУНІН ПОЗИЧИВ КОШТИ НА БУДИНОК У ТЕЩІ-ПЕНСІОНЕРКИ, — ЗМІ

Як у такому разі дотриматися збалансованості? Питання непросте.
Однак, якщо зважити усі «за» та «проти», то на даному етапі для зменшення чи навіть повного усунення тиску необхідно вчинити саме так.

Наявність одного централізованого стороннього органу на кшталт Вищої ради юстиції, що існувала донедавна, нічого не змінить.
Насамперед повстане питання про порядок його формування.

Якщо вже говорити про систему стримування і противаги гілок влади, то з якого дива до складу відповідного органу має когось призначати Верховна Рада України, Президент України, а також обирати її членів прокурорами, адвокатами та вищими учбовими закладами?

Судді когось на своїх зборах до Офісу Президента України, комітетів парламенту, кадрових підрозділів прокуратури делегують? Звісно ні.

Тим більш неможна допускати до складу органів, що формуватимуть судову систему отих самих активістів та іноземців.

Більш того я сподіваюсь, що в парламенті буде підняте питання про те, що не можна призначати іноземців суддями.

Разом з тим, щоб не допустити в судову систему таких осіб, доцільним було б встановити ценз за яким кандидат на посаду судді має перебувати в українському громадянстві щонайменше 15 років та постійно проживати на території нашої держави останні 5 років.

У цьому ж ключі мені цілком зрозуміло чому Міхеіл Саакашвілі ставлячи питання про скасування господарських та адміністративних судів (пропозиція хоч і дискусійна, але має право на життя), а також скорочення судів узагалі, якби мимохідь констатував, що Вищий антикорупційний суд України буде збережено.

Ну, зрозуміло! Це ж дітище наших закордонних, прости Господи, партнерів.

БРИТАНІЯ МОЖЕ ВВЕСТИ РЕЄСТР «ІНОЗЕМНИХ АГЕНТІВ» ЗА ЗРАЗКОМ США

Хоча якщо розібратися, то питання чи відповідає вимогам Конституції України створення та діяльність цього суду залишається без відповіді.

А вона потрібна, хоча би з точки зору розуміння, що ж у такому разі вважати створенням надзвичайних та особливих судів, що однозначно заборонено частиною шостою статті 125 Конституції України?

У тій же іноземній площині, мені здається, лежить пропозиція про збереження суду з питань інтелектуальної власності. Якщо пригадати ще дореволюційні часи 2012 – 2013 років, а саме хто найбільше докоряв Україні, то паралелі вимальовуються досить вірогідні.

Тепер коротко про те, що суди мають діяти за англійським правом. Тут слова Міхеіла Ніколозовича, насправді, можна розглядати геть на так однозначно, як це зазвичай тлумачиться його критиками.

Якщо він мав на увазі, що судова система повинна мати таку ж незалежність та авторитет, як суди Великобританії – я «за». Бо ж недарма багато бізнесменів із України та Російської Федерації намагаються перенести процес саме до Англії.

Інша річ, якщо Саакашвілі хоче, щоб суди працювали за англо-саксонською системою права.

У цій системі, що розвивається з ХІІ (на хвилинку) сторіччя, геть інші принципи. Так званого «писаної» законодавство нерідко недеталізоване, або ж навпаки – занадто деталізоване. Натомість застосовуються прецеденти (тобто рішення судів), постановлені зокрема у XVIII – XIX сторіччях. Так, саме сторіччях. Це вам не позиція Верховного Суду за березень 2020 року, від якої відступили у липні 2020 року.

При цьому така система права є досить заплутаною порівняно з романо-германською, якою історично послуговується Україна з часів київських князів.

Водночас якщо ми на хвилину собі уявимо, що це таки відбудеться, то відразу слід відповісти й на такі питання:

1. Як буде відбуватися перекваліфікація усіх без виключення правників?

2. Наскільки виростуть розцінки за правову допомогу і чи буде вона по кишені більшості населення?

3. Як «писане» романо-германське право узгодити з прецедентами, яких, до речі, поки що немає у тій кількості, щоби замінити чи розширити законодавчі норми?

4. Якщо будуть застосовуватися англійські прецеденти, то хто саме, за чий рахунок перекладе ті стоси книг з ними? Як оцей весь доробок буде застосовано до вітчизняних правових норм?

Кому такі зміни потрібні? Для полтавщини чи массачусетщини?

Стосовно ліквідації Конституційного Суду України. Звичайно, що можна й так. Але чи ліквідація одного суду та створення натомість окремої палати докорінно змінить ситуацію?

Мені цілком все рівно чи не розглядає питання 5 років Конституційний Суд України, чи це буде робити Конституційна палата Верховного Суду.

Ми ж розуміємо, що якщо в бричку не впрягти конячину, то вона з місця не зрушить. Навіть якщо її (бричку) прикрасити та співати пісень.

Тому потрібно переглянути принципи формування цього суду.

Якщо ми хочемо мати дійсно незалежний Конституційний Суд України, то його знову ж таки не повинні формувати за квотним принципом Глава держави, парламент та інші органи.

Ураховуючи його виключну роль цілком вірогідно запропонувати щоб відбір на ці посади відбувався з чіткими критеріями вікового, професійного цензу, у тому числі щоб жоден з кандидатів ніколи не робив у грантових організаціях чи отримував гранти, а також анонімного тесту на знання законодавства.

Після цього серед відібраних кандидатів у пропорції 4 чоловіки на одне місце провести відкрите жеребкування. Як кажуть – нехай вирішить доля.

За таких умов, а також при високому матеріальному утриманні та контролі з боку правоохоронних органів за статками суддів, а рівно з обов’язковим розпуском суду, якщо ним порушено строк розгляду конституційних подань чи скарги, можливо й не буде тих питань, що є наразі.

Одним словом пропозицію Міхеіла Саакашвілі про обговорення судової реформи підтримую, оскільки запропоновані зміни поки що мені нагадують величну промову Остапа Ібрагімовича про перспективи Нью-Васюків.

Але, як кажуть, «Таких чудес мы каждый вечер наблюдаем», а хочеться чогось більш осмисленого та земного.

ЙДЕТЬСЯ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ МОНОПОЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗА СУДДЯМИ ТА СУДАМИ В УКРАЇНІ, — СТАВНІЙЧУК ЩОДО СУДОВОЇ РЕФОРМИ СААКАШВІЛІ

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.

9
Олексій Бебель Аналітик «Kyivstratpro», адвокат, голова Адвокатського об’єднання «Бебель, Демура і партнери»