Виступ на Науково-практичній конференції на базі Національної академії внутрішніх справ 9.12.2020 року «Про стан протидії кримінально караної корупції»
Дійсно, в Україні протягом останніх 6-ти років корупція стала не тільки однією із загроз національній безпеці, але і одночасно однією з ключових найбільш заполітизованих проблем, коли про неї значно більше говорили, ніж її вирішували.
І не дивно, бо за даними Індексу сприйняття корупції 2019 року наша держава посідала 126 місце зі 180 країн, поруч з Киргизстаном, Азербайджаном та Джибуті.
Не дивлячись на те, що в Україні за останні 5 років створено цілу низку нових антикорупційних органів (такої кількості їх немає в жодній країні Європи і світу) і навіть чи не єдиний в Європі особливий «антикорупційний суд», що взагалі, протирічать Основному закону нашої держави, стан боротьби із корупцією і, особливо, у вищих ешелонах влади, за цей час не покращився ні в кількісному вигляді, ні, тим більше, в якісному. На мою думку, якраз навпаки. Коротко спробую пояснити чому.
Не буду обтяжувати вас надмірно статистичними даними про кількість зареєстрованих в 2019 році (-2 517) корупційних кримінальних правопорушень, як, наприклад, набагато менша чим у 2018 році (3 679).
Але, на деякі з них я змушений буду послатися.
Так, у всіх слідчих підрозділах правоохоронних органів (крім НАБУ) впродовж минулого року перебувало 2 920 кримінальних проваджень з ознаками корупції, що теж суттєво менше, чим у 2018 році, коли їх було більше 3 500 (3 531). За результатами досудового розслідування слідчими і прокурорами скеровано до суду 2 156 обвинувальних актів про корупційні діяння, що теж менше чим в 2018 – 2 226 і в 2017 роках – 2 746, стосовно 2 515 обвинувачених, що теж менше чим в 2018 році – 2 608, а у зрівнянні із 2017 роком - навіть вдвічі (5 860), з яких, зверніть увагу, лише 266 осіб (всього 10,6%) знаходилось під вартою (для зрівняння, в 2018 році – 386 осіб)!
Тобто, для того, щоб спростувати «переможні» звіти двох передостанніх Генеральних прокурорів про, начебто, «нечувані» до них «досягнення» у боротьбі із корупцією, повідомляю про те, що виявлені в 2019 році корупційні діяння і направлені по них до судів обвинувальні акти, в основному, стосувалися дріб’язкових сум неправомірної вигоди та мізерних сум заподіяних корупційними діяннями збитків, а ще гірше – що навіть такі малозначні факти не завжди підтверджувалися достатніми доказами!
Про це свідчить навіть той факт, що загальна кількість, виправданих судами обвинувачених в минулому році та щодо яких провадження були закриті судами за відсутністю події або складу кримінального правопорушення, а також за не доведенням винуватості (все це у звіті йде однією графою), становила – 101 особу, з яких утримувалося під вартою – 24!
До речі, скільки з них було повторно направлено до суду нам невідомо!
На жаль, наявна у вільному доступі статистика чомусь не дає теж і даних про кількість осіб, яким в 2019 році було повідомлено про підозру, у вчиненні корупційних діянь, і яка їх подальша доля: чи були закриті, чи залишились в залишку.
В той же час, за інформацією НАБУ його детективами в 2019 році розслідувалося 2 364 кримінальних проваджень.
Але, за результатами їх розслідування, начебто було повідомлено про підозру 401 особі (за І півріччя – 139, за ІІ півріччя – 262). Але, ця цифра у мене викликала сумнів, бо, згідно інформації, розміщеної на Офіційному сайті НАБУ станом на 31.12.2019 року, про підозру повідомлено всього 221-й особі, що, теж, аж ніяк не відповідає звітам Бюро, де значаться повідомлення про підозру за весь 2019 рік всього 153 особи.
Але і це не саме головне.
Більш красномовним свідченням погіршення ефективності діяльності антикорупційних органів у боротьбі із корупцією (НАБУ і САП) є той факт, що до суду в минулому році ними скеровано, Ви тільки вдумайтесь, всього 67 обвинувальних актів, в т.ч. із трьома повторно направленими, що майже аналогічно їх показникам 2018 року – 68 обвинувальних акти. При чому, обидві ці цифри втричі менші, чим у 2017 році – (185)! Але і ця відносно невелика цифра направлених до суду обвинувальних актів в 2019 році є відверто мізерною, бо становить всього 16% від загальної кількості закінчених детективами НАБУ проваджень про корупційні злочини!!!
Для більш об’єктивного оцінювання ефективності діяльності новостворених антикорупційних органів (НАБУ і САП) зверніть також увагу на злочини, які розслідували детективи під керівництвом антикорупційних прокурорів.
Так, із числа направлених ними до суду: 14 обвинувальних актів - за ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), всього 4 - за ст.209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), 12 - за ст.364 КК України (зловживання владою і службовим становищем), за те 11 - за ст.366-1 КК України (декларування недостовірної інформації), доказування якої взагалі не представляє будь-якої складності, лише 10 - за ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), аж 1 - за ст. 368-2 КК України (незаконне збагачення), 5 – за ст.369-2 КК України (зловживання впливом) та 3 кримінальних провадження – за іншими статтями.
Мало того, що НАБУ і САП за рік з направленням до суду обвинувальних актів закінчило всього 10 (!) кримінальних проваджень про одержання неправомірної вигоди та 14 проваджень - про заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, так і навіть не озброєним оком видно, що антикорупційні органи, з року в рік, за час свого існування, в основному, продовжують виявляти і розслідувати найбільш прості форми корупції, точніше, одноепізодні факти, а боротьба із корупцією саме в організованих формах, тим більше, у вищих ешелонах влади, де вона і існує, в подавляючій більшості своїй, фактично не ведеться.
Про це свідчить хоча б той факт, що упродовж 2019 року детективами НАБУ разом із антикорупційними прокурорами закінчено лише 1 кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, вчинене у складі злочинної організації, стосовно 9 осіб!!!
Саме про низьку результативність і ефективність роботи таких антикорупційних органів свідчить і практика розгляду судами обвинувальних актів, направлених НАБУ і САП, бо у 2019 році. Ви тільки вдумайтесь, було засуджено всього 10 обвинувачених у таких справах, обвинувальні вироки відносно яких вступили в законну силу (для порівняння: у 2017 році – 35 осіб, а у 2018 році – 47), що складає всього аж 2% із числа притянутих ними корупціонерів до кримінальної відповідальності!!!
Про край низькі результати роботи цих новостворених антикорупційних органів свідчить і категорія осіб, відносно яких вони закінчили досудове розслідування в минулому році. Так, за категоріями суб’єктів до суду антикорупційними прокурорами скеровані обвинувальні акти: щодо 1-го народного депутата України, 3-х депутатів обласних рад, 3-х посадових і службових осіб Кабінету Міністрів України, 3-х державних службовців категорії «А», аж 1-єї посадової особи місцевого самоврядування 1-2 категорії, 11-ти професійних суддів, ймовірніше, районних судів (що менше вдвічі чим у 2018 році - 22), 2-х інших службових осіб судової гілки влади, скоріше всього, - помічників суддів, 2-х прокурорів, 1-го військовослужбовця вищого офіцерського складу Збройних Сил України. А інші обвинувачені (а їх подавляюча більшість) не мають будь-якого відношення до категорії високопосадовців: це - 11-ть керівників суб’єктів великого підприємництва, 23-х працівників юридичних осіб публічного права та 81-а «інша особа»!
Як убачається із наведених вище статданих, основні свої зусилля НАБУ і антикорупційні прокурори продовжили зосереджувати, як і раніше, на боротьбі із корупційними діяннями не найвищих посадових осіб нашої держави, про участь яких у різних корупційних схемах в останні роки хіба що лінивий не говорив, а проти, так званих, «інших осіб», працівників юридичних осіб публічного права та керівників суб’єктів великого підприємництва, тобто, тих, хто не уповноважений на виконання функцій держави та місцевого самоврядування!
Хіба це не є імітацією боротьби із корупцією? До того ж додайте і ту обставину, що торік ними реально відшкодовано всього 14% збитків, заподіяних кримінальними правопорушеннями, викритими НАБУ.
Тому, і не дивно, що із загальної кількості направлених в 2019 році всіма правоохоронними органами до суду обвинувальних актів про корупційні злочини майже три чверті – 1 971 (88,7%) складені слідчими поліції, 75 (3,5%) – слідчими прокуратури, у тому числі військової – 7 (0,3%), і це при тому, що ця функція органів прокуратури втратила свою чинність, 95 (4,4%) – слідчими Служби безпеки, 8 (0,4%) – слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, а детективами НАБУ всього 3%!!!
Для більш повної картини про реальні результати боротьби всіх органів правопорядку із корупцією в нашій державі треба пояснити про які саме корупційні діяння в цих обвинувальних актах йшла мова. Так, за категоріями у скерованих всіма правоохоронними органами обвинувальних актах до суду найбільше кримінальних правопорушень – це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – 1 106 (або 51,2%), тобто, більше половини; а ось коли мова йде про найбільш переконливий факт корупційних діянь як одержання неправомірної вигоди, чим здебільшого «грішать» наші чиновники, в т.ч. у вищих ешелонах влади, то таких обвинувальних актів лише 506 (що складає всього 23,4%), зловживання владою та службовим становищем ще менше – 199 (або 9,2%), а також зловживання впливом – 165 (або 7,6%).
Але, і ці цифри не можуть бути об’єктивними до тих пір, доки цю кваліфікацію не буде підтверджено обвинувальним вироком суду. А що ж в дійсності підтвердилось в суді?
Так, за вчинення корупційних діянь судами у 2019 році визнано винними 2 515 осіб, що дещо менше чим у 2018 році (2 565), але, із них набрали законної сили судові рішення стосовно лише 695 осіб (до речі, це набагато менше чим в 2018 році - 994 та навіть втричі чим у 2017 році - 2 178)! З цієї кількості ще менше, в т.ч. і втричі, - 550 осіб (проти 766 в 2018 році та 1 692 у 2017 році) було засуджено до різних видів покарання, з яких до позбавлення волі - лише 42 особи проти 53 у 2018 році!!!
До цього треба додати і ту обставину, що судами за такі злочини в 2019 році було виправдано – 55. Тобто, зверніть увагу, більше, чим засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі!!!
До цього від себе додам, що більшість засуджених в минулому році за такі «корупційні діяння» отримали покарання у вигляді штрафу (434 особи), що теж свідчить не про ту корупцію, про яку говорять в суспільстві!
Таким чином, підводячи підсумки аналізу результатів боротьби із корупцією в Україні за 2019 рік, можна однозначно стверджувати, подобається це комусь чи ні, що торік усіма правоохоронними органами, за статзвітами, притягнуто до кримінальної відповідальності 2 515 осіб за направленими до суду обвинувальними актами, в той же час реально покарано лише 550 осіб (434 із яких до штрафу) обвинувальні вироки відносно яких вступили в законну силу, із яких до позбавлення волі засуджено лише 42 особи!!!
І це в той час коли, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», наприклад, на діяльність нових антикорупційних органів (НАБУ, САП, ДБР, НАЗК, ВАСУ) виділено більше 3-х мільярдів гривень (це без урахування Національного агенства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), а відшкодовано завдяки їх роботі лише 1 169 000 гривень.
Виникає закономірне запитання, то чи цих органів потрібно настільки багато, і чи вони виконують такий обсяг роботи, щоб можна було сказати, що антикорупційні відомства справді так необхідні нашій державі?!
Не набагато краща і порівняльна картина із витрачанням державного бюджету на утримання інших органів правопорядку МВС, Нацполіції, в минулому Державної фіскальної служби, СБУ та Генеральної прокуратури України в 2019 році – майже 300 млрд. гривень!
І це при тому, що за закінченими кримінальними провадженнями слідчими і прокурорами була інкримінована винним сума матеріальних збитків 51 819 958 603 гривень, з яких реально відшкодовано лише 490 083 322 гривень!
Тобто, реальні результати боротьби з корупцією - вкрай мізерні.
БОРЬБА С КОРРУПЦИЕЙ. ПОЧЕМУ ЭТО НЕ РАБОТАЕТ. ПРОБЛЕМЫ УГОЛОВНОГО ПРОЦЕССА.
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram
