26 березень 2024, Вівторок, 00:50

Про комунікацію влади і народу

10 Квітня 2020г.
800px Fdrfiresidechat2

Комунікація влади і народу є одним із найефективніших методів здійснення державної влади, а також методом доведення до народу основних меседжів. Світ тепер інформаційний, і відповідно - інформація, комунікація має більший вплив ніж пряме насильство.

Одним із ефективних методів комунікації влади і народу можна вважати «Бесіди біля каміна», які проводив Президент США Франклін Д. Рузвельт з 1933 по 1944 роки. У цих бесідах він пояснював людям значення і суть прийнятих законів на подолання економічної кризи, а також пояснював суть економічної політики уряду.

Одним із ефективним напрямків комунікації влади і народу можна вважати віча Київській Русі, коли кожен учасник міг в тій чи іншій мірі висловити свою думку стосовно влади князя.

Розвиток технологій спряє розвитку комунікації влади і особи у соціальних мережах, на веб-сайтах органів влади.

Будь-яка комунікація влади і народу повинна бути двосторонньою: публікація органами влади своїх рішень; можливість впливу народу на прийняття рішень чинною владою.

Методи реалізації шляхів комунікації народу і влади можна навести безліч.

Будь-яке демократичне суспільство передбачає знання громадянами своїх прав. Обов’язок держави враховувати думку суспільства і не обмежувати основоположні права громадян. Конституція України у ст.57 передбачила гарантії громадян знати свої права і обов’язки. У зв’язку з цим закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. І основою гарантією є конституційне положення про те, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Тобто державна влада повинна доводити до відома громадян свої рішення у тому числі з метою забезпечення прав та свобод. З метою належної підтримки своїх рішень влада повинна здійснювати просвітницьку місію роз’яснюючи свої рішення.

Карантин, зумовлений пандемією коронавірусу вимагає зміни основних напрямків комунікації. Заборона громадянам висловлювати вільно свої думки на громадських заходах, обмеження свободи пересування викликає необхідність пошуку нових підходів комунікації держави і особи.

В першу чергу це стосується реалізації конституційного положення про доведення до народу своїх рішень. В умовах епідемії коронавірусу це має важливе значення оскільки стосується обмеження прав і свобод громадян.

В Україні створені тимчасові органи, які приймають рішення стосовно певних правил (обмежень) з метою протидії поширенню епідемії. Влада посилається у зв’язку з цим на відповідні положення закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», які надають право державним органам встановлювати певні обмеження.

Але в Україні відсутні механізми доведення до людей рішень цих органів.

Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» передбачено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України"; газета "Урядовий кур'єр".

Для актів Верховної ради офіційними виданнями є також газета "Голос України", "Відомості Верховної Ради України". Однак в умовах розвитку інформаційних технологій важливим є вчасне оприлюднення таких актів, а також можливість їх доведення до ширшого кола громадян.

Ми поступово звикаємо, що рішення Кабінету Міністрів, чи головного санітарного лікаря України доводяться шляхом відеозвернень, публікації новин на відповідних інформаційних ресурсах чи в соціальних мережах.

На офіційних веб-ресурсах відповідні документи часто не публікуються, що ставить під сумнів їх легітимність, а також ефективність їх виконання.

Органи місцевої влади та місцевого самоврядування також не мають або не хочуть мати офіційних джерел публікації своїх рішень. Дуже часто про рішення органів місцевого самоврядування можна дізнатися виключно із повідомлень в інформаційних ресурсах, або в соціальних мережах. Це стосується також рішень, які приймаються з метою встановлення обмежень для громадян з метою протидії поширенню з епідемією коронавірусу.

Іншим шляхом комунікації влади і народу є інформування народу про напрямки діяльності та обґрунтування прийнятих рішень. Тут ми стикаємося з таким феноменом як відеозвернення. Влада не може чи не хоче зрозуміти, що час «Бесід біля каміну» вже давно пройшов.

Більше того, комунікація передбачає, у тому числі, почути думку народу, а не тільки інформування його про прийняті рішення. Тут ми стикаємося з таким феноменом як участь журналістів у комунікації влади з народом. Досвід сусідньої держави свідчить, що великі організовані прес-конференції керівника держави і народу не є свідченням демократії. Більше того, організована і зрежисована думка осіб, які мають право задати питання керівнику не свідчить про участь громадян в обговоренні державних справ.

В умовах гібридної війни не налагоджено ефективний механізм боротьби з інформаційними вкидами, метою яких є дезінформувати населення, або маніпулювати громадською думкою.

Досвід нашої держави свідчить, що влада не змогла відійти від стандарту відеозвернень і не налагодила шляхи ефективної комунікації з народом. Це особливо важливо при прийнятті рішень, які необхідно негайно виконувати.

А в умовах гібридної інформаційної війни це є особливо актуально.

12924523 848663708572976 8876469268990240680 N
Володимир Бурак Кандидат юридичних наук; доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І. Я. Франка; експерт Українського центру соціально-правових досліджень