У зв’язку зі вступом у силу з 15 березня 2018 року так званої «поправки Лозового» до Кримінального процесуального кодексу України мене вже кілька разів прохали прокоментувати чи, дійсно, тепер буде неможливо поховати померлого без рішення суду? Відповідаю.
Передусім, зазначу, що треба говорити не про «поправку Лозового» (бо народний депутат Лозовий, який її запропонував, напевно, той Кримінальний процесуальний кодекс України в очі ніколи не бачив), а про «поправку Філатова». А ще правильніше – про поправку адвокатського об’єднання «Василь Кисіль і партнери», яке зараз приватизувало судову владу в Україні. Навіщо заступникові глави Адміністрації Президента Олексію Філатову ця поправка знадобилась – я досі не можу збагнути попри всю свою бурхливу фантазію. Можливо, у нього є якийсь потяг до некрофілії.
Строго кажучи, йдеться не про поховання, а про порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть. Точніше, ця поправка стосується лише тих випадків, коли лікарське свідоцтво про смерть не може бути видане без проведення судово-медичної експертизи трупа. Тобто, вона НЕ СТОСУЄТЬСЯ випадків, коли людина померла в лікарні в разі, якщо перебувала там понад одну добу, або коли людина померла вдома під наглядом лікаря, маючи похилий вік чи тяжку хронічну хворобу. У такому разі «поправка Лозового» чи, точніше поправка адвокатського об’єднання «Василь Кисіль і партнери», ні на що не впливає.
Інша річ, якщо йдеться про насильницьку смерть внаслідок нещасного випадку, самогубства чи злочину, смерть у лікарні за умови перебування там менше однієї доби чи смерть за нез'ясованих (чи неочевидних) причин. У такому разі лікарське свідоцтво про смерть, без якого неможливо легально поховати померлого, видається лише судово-медичним експертом після розтину тіла. А для цього тіло має бути направлено у відділ експертизи трупів бюро судово-медичної експертизи. Підставою для прийняття тіла моргом СМЕ є процесуальний документ, яким призначена експертиза. Раніше це було направлення на судово-медичне освідування або постанова слідчого чи прокурора про проведення експертизи, з 15 березня 2018 року таким документом є лише ухвала слідчого судді – у цьому, власне, і полягає скандально відома поправка до КПК України.
Порядок направлення тіла в морг у разі, якщо йдеться про насильницьку смерть, смерть у лікарні за умови перебування там менше однієї доби чи смерть за нез'ясованих причин (тобто, коли лікар не може зразу ж видати лікарське свідоцтво про смерть), з 15 березня 2018 року є наступним.
Спочатку слідчий або прокурор має внести повідомлення в Єдиний реєстр досудових розслідувань, після чого прокуратура вирішує питання про призначення процесуального керівника. Після винесення постанови про призначення процесуального керівника та прийняття слідчим кримінального провадження, слідчий готує текст клопотання до суду з проханням дозволити судово-медичну експертизу трупа. Клопотання направляється в прокуратуру для погодження з процесуальним керівником. Після отримання пошти, реєстрації кореспонденції та розгляду проекту клопотання, прокурор його погоджує й через канцелярію прокуратури клопотання повертається в орган досудового розслідування.
Вибравши зручний для себе день, слідчий везе клопотання до суду за місцем юридичної реєстрації органу досудового розслідування. Це, до речі, ще одна поправка до КПК України адвокатського об’єднання «Василь Кисіль і партнери», якому на правах приватної власності належить українське судочинство: з 15 березня 2018 року клопотання, наприклад, усіх районних управлінь поліції м.Києва та Київської області розглядатиме лише Шевченківський райсуд столиці, оскільки саме в цьому районі зареєстроване Головне управління Національної поліції в м.Києві та Головне управління Національної поліції в Київській області (районні управління не є юридичними особами).
Оскільки подібних клопотань у м.Києві та Київській області за день може бути кілька тисяч, причому, на відміну від клопотань про призначення судово-медичної експертизи трупів, серед них є, дійсно, невідкладні (наприклад, клопотання про обрання запобіжного заходу, про призначення судово-медичної експертизи потерпілих, підозрюваних чи інших осіб або клопотання про надання санкції на обшук), а суддів лише кілька й всі вони, окрім розгляду клопотань у кримінальних провадженнях, ще й розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення й деякі адміністративні справи, то вже встановлено ліміт – наприклад, той же ж Шевченківський суд не приймає більше 100 клопотань на день, передусім – термінові й то лише за умови, якщо слідчий займе чергу о 5-й годині ранку.
Якщо слідчому все ж таки вдасться здати клопотання в канцелярію суду, він має чекати, коли дійде черга до його розгляду (за законом на це відводиться 5 днів, але буває, що суддя не може впоратись з розглядом справ такої категорії й впродовж півроку – прикладів тому безліч). Якщо ж родичі померлого не умовлять слідчого здати клопотання в канцелярію суду особисто, то воно попрямує в храм правосуддя звичайною поштою й буде зареєстровано не раніше, ніж за три дні.
Після реєстрації клопотання в канцелярії суду система автоматичного розподілу має обрати слідчого суддю, потім суддя призначає дату судового засідання й направляє повістки слідчому, прокурору та родичам померлого. При цьому сторона має отримати повістку не пізніше, ніж за 3 дні до дати засідання.
Нарешті в призначений день і час, якщо суддя не захворів, не перебуває в нарадчій кімнаті по іншій справі й т.д., відбувається судове засідання, за підсумками якого суддя, вислухавши слідчого, прокурора та родичів померлого, видаляється в нарадчу кімнату й пише ухвалу про задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про надання дозволу на проведення судово-медичної експертизи трупа. Лише на підставі цієї ухвали морг бюро судово-медичної експертизи може прийняти тіло.
Як показує досвід, отримання ухвали судді займає не менш одного тижня (й то, якщо слідчий погодиться о п’ятій ранку їхати до суду, займати чергу до канцелярії й впродовж 3-4 годин стояти під дверима в очікуванні, коли в нього приймуть клопотання), впродовж якого родичі повинні будуть самі зберігати тіло людини, яка, наприклад, загинула внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потонула чи несподівано сконала через інфаркт або тромб, що відірвався.
Неважко також уявити емоції експертів, які будуть змушені препарувати трупи й намагатись встановити причини смерті після того, як тлінні рештки влітку полежали тиждень десь на балконі чи у дворі райуправління поліції в очікуванні ухвали слідчого судді. Але в цьому є й позитив – тепер широкі народні верстви населення узнають, що таке трупна емфізема й з одного погляду на померлого навчаться встановлювати, скільки днів сплинуло з моменту смерті.
Для того, щоби морального підготувати читачів до законодавчих новацій, запроваджених заступником глави Адміністрації Президента Філатовим, буде не гріх процитувати, що саме родичі померлих від нещасних випадків зможуть спостерігати в себе на балконі після 15 березня 2018 року в очікуванні ухвали слідчого судді:
«На третій-четвертий день, внаслідок зростаючого тиску гниттєвих газів у черевній порожнині, мікроорганізми поширюються по венозних судинах і викликають гниття крові, в результаті чого утворюється гниттєва венозна сітка буро-зеленого кольору, яку добре видно при зовнішньому огляді трупа. Згодом брудно-зелене забарвлення з'являється між ребрами, в ділянці шиї, голови і на кінцівках. До кінця другого тижня зеленіє увесь труп, гази проникають під шкіру, утворюючи підшкірну трупну емфізему. Труп набирає гігантського атлетичного вигляду. Під верхнім шаром шкіри на четверту-шосту добу після смерті утворюються гниттєві міхурі з сукровичною рідиною. Ці міхурі лопаються, шкіра звисає шматками, гниття розвивається далі. Бруднувато-кров'яниста рідина, яка утворилася при гнитті, просочує тканини і органи трупа, витікає з його природних отворів».
Звісно, виникає запитання, а який відсоток від загальної кількості померлих складають ті, на кого поширюватиметься «поправка Лозового», точніше, поправка адвокатського об’єднання «Василь Кисіль і партнери»? – Сказати достеменно не берусь, бо не маю відповідних статистичних даних. Орієнтовно, може йтися про третину всіх небіжчиків.
У СУДОВІЙ ВЛАДІ ЗАПЕВНЯЮТЬ: ПРАВИЛА ПОХОВАННЯ В УКРАЇНІ НЕ ЗМІНИЛИСЯ
