23 березень 2024, Субота, 17:24

Про працевлаштування осіб передпенсійного віку

28 Листопада 2017г.
175332

Останнім часом у ЗМІ та в Інтернеті повідомляється про встановлення квот на працевлаштування для працівників — громадян, яким виповнилося 45 років. Більше того на засіданні Кабінету Міністрів України Володимир Гройсман повідомив, що аби забезпечити робочими місцями працівників, старших за 45 років уряд увів для них квоти. Натомість на сайті Кабінету Міністрів відсутній текст нормативно-правового акту про реалізацію такого положення.

Що ж є насправді?

Гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI. У статті 14 цього закону передбачені категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Для працевлаштування цих категорій громадян законом встановлений норматив для підприємств, установ та організацій. Для роботодавців з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлена квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII частину другу статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» доповнено абзацом другим такого змісту:

"Для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників". Необхідно звернути увагу, що ця норма не поширюється на роботодавців-фізичних осіб.

Зазначена норма вступає в дію з 1 січня 2018 р.

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Отже, пенсійний вік, за окремими винятками, встановлений 60 років. Що стосується жінок то лише для тих які народилися по 30 вересня 1956 року включно пенсійний вік встановлений 55 років.

Тобто в даному випадку не можна говорити, що квота на працевлаштування встановлена для осіб, яким виповнилося 45 років.

Цікавим є те, що відповідно до тієї ж статті 14 закону України «Про зайнятість населення» до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню віднесено осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років. Тобто у старій редакції закону вони вже були включені до категорій осіб, яким встановлена квота для працевлаштування. А для осіб, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню закон передбачив квоту у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб.

Тобто додаткова квота стосується лише підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб.

Отже для підприємств з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб нічого не змінилося, адже вони повинні виконувати норматив працевлаштування інвалідів відповідно до закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і ще квоту передбачену законом «Про зайнятість населення» 5 відсотків.

Однак, підприємства з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб поряд з нормативом працевлаштування інвалідів повинні працевлаштувати ще одного працівника передпенсійного віку.

Законом передбачено, що роботодавці самостійно розраховують квоту працевлаштування з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян.

Стаття 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає відповідальність роботодавця за невиконання ним квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню у вигляді штрафу за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Тобто відповідальність встановлена не за те, що у роботодавця відсутні працівники, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, а за необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу таких працівників у межах встановленої квоти. Раніше така відповідальність передбачалася для роботодавців з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. Оскільки особи передпенсійного віку віднесені до осіб, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, і для них встановлена квота для окремих підприємств то така відповідальність поширюється і на роботодавців з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб.

Нагадаю, що штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти дорівнюватиме двократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Тобто, у 2017 році цей штраф становить 3200 х 2 = 6400 грн, але у наступному році, відповідно, зросте відповідно до розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, законом передбачена відповідальність і за відмову у працевлаштуванні особи передпенсійного віку на підприємствах з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб.

12924523 848663708572976 8876469268990240680 N
Володимир Бурак Кандидат юридичних наук; доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І. Я. Франка; експерт Українського центру соціально-правових досліджень