Днями українське суспільство в черговий раз продемонструвало повну відсутність єдності у поглядах щодо принципових питань національного самоусвідомлення. Формальний привід - суперечки навколо пам'ятної дати 23 лютого, що дісталася нам у спадок від «совка», який давно канув у Лету, але, на жаль, ніяк не залишить голови великої частини громадян Незалежної.
Формально, українці розділилися на три табори: тих, хто за День Радянської армії та «руський мир» взагалі; тих, хто проти спільного святкування незрозуміло чого, та ще й в унісон з країною-окупантом і фейковими «республіками» на сході країни; і тих неодмінних «миротворців», які не бачать нічого поганого в повазі до «нашої спільної історії».
Баталії здебільшого були словесними й точилися з приводу гучних заяв боксера Усика, коміка-кандидата Зеленського та окремих політиканів сепаратистської орієнтації на славу радянського свята. Але, як з'ясувалося пізніше, словами на цей раз все не обійшлося.
Користуючись нагодою, хотілося б на прикладі конкретного нещодавнього випадку пояснити умовно третій (з вищезгаданих) категорії громадян всю хибність та злочинність їхньої впевненості в тому, що можна всидіти однією дупою на двох стільцях одразу. Позаяк першій, «ватній» категорії, доводити щось просто марно. Там, здається, зовсім інші методи переконання необхідні...
Вчора ввечері новинні стрічки українських мас-медіа побіжно розповіли про інцидент, який нещодавно трапився на одній з автозаправок в Київська Області, а саме про стрілянину у селі Стоянка. ЗМІ поширили інформацію від прес-служби Нацполіції про тамтешній конфлікт між двома чоловіками, який незабаром переріс в постріли з боку одного з його учасників. Начебто 59-річний водій Audi Q7 здійснив декілька пострілів у 34-річного візаві. У результаті стрілявший поспішно зник з місця події, а жертву госпіталізували. Як передають таблоїди, сьогодні вранці стало відомо, що обох учасників інциденту затримали і вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання. Причому і нападнику і потерпілому вручили підозри у злочинах за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) КК України.
Що ж насправді стоїть за цією вельми скупою інформацією і про що так скромно промовчала поліцейська прес-служба?
А події відбувалися наступним чином. 24 лютого близько восьмої ранку випити кави на АЗС приїхав 44-річний місцевий житель Стоянки Руслан Лук'яненко. Приблизно в той самий час з іншої машини вийшла жінка, яка бадьоро привітала працівника заправки з 23-м лютого. Руслан лише встиг зауважити їй, що справжній День захисника Вітчизни в Україні вже давно святкується 14 жовтня, як у відповідь йому одразу ж пролунало зухвале «Толька п#дараси нє атмєчают дєнь настаящіх мущін». Ці слова адресувалися йому з боку ще одного відвідувача АЗС, невідомого жителя Стоянки, володаря навороченої тачки, припаркованої поруч. Кривдник явно був на підпитку в наслідок невгамовних святкувань напередодні. Закономірно, що між двома чоловіками зав'язалася словесна перепалка.
Згодом Лук'яненко повернувся до власної автівки. Попрямував до своєї і справжній «мущіна», але швидко повернувся до Руслана й завдав йому потужного удара рукою в голову, на що тут же отримав у відповідь. Після цього нападник дістав травматичного пістолета й почав палити у суперника. Пролунало чотири постріли, які, до того ж, були спрямовані у голову. Руслан лише зробив спробу захистити себе, відмахуючись сміттєвою урною, яку підхопив неподалік. Заправники викликали поліцію й стрілок незабаром зник.
Все це мені стало відомо з розповідей наших спільних з потерпілим друзів, моїх побратимів, також вихідців з тих країв, яким я цілковито довіряю. Більше того, те ж саме кажуть й працівники АЗС, які бачили все на власні очі. На підтвердження їхніх слів, я щойно залив в Ютуб і ФБ (Див. нижче) відповідний відеозапис з камери спостереження автозаправки, на якому все дуже чудово видно. Тим більше, що існують певні обгрунтовані підстави вважати, що Руслана намагаються... зробити винним в даній ситуації! Додатково скидаю сюди фото, які засвідчують його наявні тілесні ушкодження.
Потерпілий Руслан Лук'яненко. Після видалення з нирки гумової кулі
Як таке може бути, що із злочинця роблять жертву та навпаки? Відповідь криється в особистостях обох учасників інциденту та деталях їхніх біографій. Руслан Лук'яненко - простий хлоп'яга, за спиною якого ніхто не стоїть. Більше того, він активний учасник буремних подій зими 2013-2014 рр., який від і до пройшов весь Майдан, такий ненависний для можновладців та їхніх церберів-поліціантів, затятих борців с «бендерами».
Щодо нападника, то ім'я його вже також добре відомо. Це такий собі Михайло Заславський - виходець з харківських кримінальних кіл, прихильник партії регіонів, кар'єра якого стрімко пішла вгору після обрання Президентом віктора януковича. У 2010 році Заславський навіть примудрився обратися до Житомирської міськради, де свого часу побив усі рекорди, з'явившись у тамтешній мерії два рази протягом усієї своєї каденції. Після свого гастарбайтества у Житомирі Заславський ще встиг поматросити й бросити Києво-Святошинську РДА, куди був призначений януковичем.
Хоча все це зовсім не завадило йому примазатись й до нової «революційної» влади. Що не дивно, бо, наприклад, той самий нардеп від Народного фронту Олександр Присяжнюк, чиїм помічником-консультантом у 2014-го був Заславський, є сином видатного «регіонала» та екс-голови Київської ОДА - Анатолія Присяжнюка.
З лютого 2016 року Заславський стає радником тодішнього губернатора Київської області Максима Мельничука, а з 16 червня по 5 липня 2016 року працює заступником начальника управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрація України. У грудні минулого року Заславського звільнили вже з посади директора комунального підприємства «Київська міська лікарня ветеринарної медицини».
Вельми показово, що біографія справжнього «мущіни» Заславського рясніє також побиттям та завданням тілесних ушкоджень трьом жінкам, співробітницям Благодійного фонду «Сиріус», з приводу чого були зареєстровані кримінальні провадження. Принаймні, про це йдеться в офіційному зверненні кількох народних депутатів до Віталія Кличка в серпні 2018 року.
До речі, наразі Заславський, так само як і Лук'яненко, знаходиться не в ІТТ, як писали мої колеги, а у лікарні в Боярці.
Щоправда, під наглядом правоохоронців і в якості затриманих. Цікаво, що там лікує Заславський? Жахливі травми від грізної зброї у вигляді урни? Ні, готується до визнання винним простого хлопця й українського патріота, який на кшталт багатьох з нас не визнає радянських та російських свят у потерпаючій вже п'ятий рік від «братнього народу» Україні!