19 березень 2024, Вівторок, 13:45

Про українські реформи, бюджет та зобов’язання держави

7 Квітня 2021г.
изображение 2021 04 07 134111

Олексій Бебель 

У Конституції України вказано, що наша держава є соціальною та правовою. Воно й так, але якщо подивитися практика, то як кажуть: є питання. На сторінках сайту Резонанс багато авторів неодноразово обговорювали нашу недолугу люстрацію та ті збитки, які вона по факту спричинила державному бюджету. Точніше не вона сама (вона ж з неба не впала), а автори та виконавці Закону України «Про очищення влади».

Але люстрацію я лише зачеплю, зосередившись на деяких результатах невпинного реформування правоохоронної і судової систем, а також їх вартість народу України на сьогодні.

Отже видатки Державного бюджету України на 2013 рік становили 419,8 млрд. грн., або по курсу 8 грн. за 1 долар США – 52,4 млрд. доларів США. При цьому на всю судову систему взагалі призначалося 4,94 млрд. грн. (617 млн. доларів США), з яких 4,4 млрд. грн. – саме на суди першої та апеляційної інстанцій. На органи прокуратури в цілому виділено у 2013 році 3,2 млрд. грн., або 400 млн. доларів США, на МВС України – 16 млрд. грн. (2 млрд. доларів США), СБУ – 3,4 млрд. грн. (425 млн. доларів США), Службу зовнішньої розвідки – 563,8 млн. грн. (67 млн. доларів США). Водночас на утримання Вищої ради юстиції та усього її апарату призначалося у останній довоєнний рік 17 млн. грн., тобто 2,1 млн. доларів США.

Слід зупинитися на тому, що це саме останній мирний рік. Тобто умови порівняно з нинішніми майже ідеальні.

Тепер розглянемо заплановані видатки на 2021 рік.

Отже їх загальний розмір установлено на рівні 1,3 трлн. грн., що при курсі 28 гривень за 1 долар США становить 47 млрд. доларів США, тобто на понад 5 млрд. доларів США менше ніж у 2013 році. Разом з тим на судову систему планується витрати 18,8 млрд. грн., або 671,4 млн. доларів США, тобто на 54 млн. доларів США більше ніж у 2013 році. З цієї суми коштів на суди першої та апеляційної інстанцій припадає 15,6 млрд. гривень. Видатки Верховного Суду заплановано у розмірі 2,3 млрд. гривень, Конституційного Суду України – 318 млн. грн., а Вищого антикорупційного суду – майже 510 млн. гривень.

Таким чином ми бачимо, що якщо в 2013 році Верховний Суд України, Конституційний Суд України, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ разом обходилися державі у 62,5 млн. доларів США, то у 2021 році лише Вищий антикорупційний суд, тобто суд для одного правоохоронного органу, що є судом першої інстанції та апеляційним сам для себе, буде коштувати платникам податків 18,2 млн. доларів США.

Окремо стоїть Вищий суд з питань інтелектуальної власності на роботу якого заплановано ще 10,9 млн. гривень. Досі не розумію навіщо його створили, але початок багатообіцяючий.

Далі. Видатки на органи прокуратури заплановано у розмірі 11,5 млрд. гривень, або 412 млн. доларів США, що на 12 млн. доларів США більше ніж у 2013 році. Це при тому, що у 2013 році в органах прокуратури існували працівники, які наглядали за додержанням і застосуванням законів, у тому числі окремо –у закладах з виконання покарань, слідчі, а функція представництва інтересів громадян і держави була набагато більш об’ємною. Крім того існували прокуратури у всіх районах та великих містах, природоохоронні прокуратури, а також прокуратура, яка здійснювала нагляд за додержанням законів на Дніпровському басейні (на правах обласної).

На органи МВС України планується витратити 98,3 млрд. грн., або 3,5 млрд. доларів США, що на 1,5 млрд. доларів США перевищує показники 2013 року. Проте у цьому випадку порівнювати «в лоб» досить важко, оскільки зараз в системі МВС України існує Національна гвардія України, а витрати на захист державного кордону не можуть бути порівняні з довоєнними роками.

На видатки Служби безпеки України заплановано 15 млрд. грн. (536 млн. доларів США). Таким чином видатки зросли на 111 млн. доларів США. Крім того Служба зовнішньої розвідки – 4 млрд. грн., або 143,2 млн. доларів США, що на понад 76 млн. доларів США більше видатків 2013 року (теж можна зрозуміти).

Утім за 2014 – 2021 роки в Україні створено низку нових органів, які мають боротися із злочинністю та корупцією. Зокрема на видатки НАБУ передбачено 1,065 млрд. грн. (38 млн. доларів США), НАЗК – 1,1 млрд. грн. (40,8 млн. доларів США), ДБР – 2,48 млрд. грн. (88,7 млн. доларів США), Бюро економічної безпеки – 587 млн. грн. (майже 20 млн. доларів США).

Видатки на Вищу раду правосуддя мають цього року становити 237 млн. гривень, або 8,4 млн. доларів США, тобто на 6,3 млн. доларів США більше ніж у 2013 році витрачено на роботу Вищої ради юстиції.

Отже при загальних видатках Державного бюджету України на 2013 рік в сумі еквівалентній 52,4 млрд. доларів США на судовий та силовий блоки було витрачено трохи більше 4 млрд. доларів США, а у 2021 році при запланованих 47 млрд. доларів США видатків, діяльність органів судової влади, правоохоронних та спеціальних антикорупційних органів повинна бути профінансована на 5,4 млрд. доларів США. Таким чином можна констатувати, що в цілому витрати на судові і правоохоронні органи зросли у 2021 році порівняно з 2013 роком на 1,4 млрд. доларів США, а їх питома вага до загальної суми бюджетних видатків збільшилася з 7,6% до 11,4%.

Про результати роботи я писати не буду, оскільки їх неодноразово та ґрунтовно розбирав у на сторінках Резонансу Баганець О.В. із різних кутів зору та по органам окремо.

Я просто хочу запитати як владу, так й простих посполитих: а для чого було оце город городити, щоб досягнути отаких результатів?

Люстрація, атестації, вікопомна реформа Руслана Рябошапки…

А ще ж створюються нові органи на кшталт Уповноваженого із захисту державної мови з апаратом, Центру протидії дезінформації.

Утім аналізуючи деякі моменти формування бюджету та ті питання, про які мова йтиметься трохи згодом, відразу пригадуються слова персонажа з фільму «Брат», котрий розмовляв прислів’ями: «Бери ношу по себе, чтоб не падать при ходьбе».

Подумайте. Коли задати «пошук» у тесті Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» за словом «позика», то воно згадується 8 раз, «запозичення» – двічі, «облігації» – 10 разів, а «кредит» – 16 разів. Проте «кредит» стосується в основному кредитування різних програм з бюджету, або повернення кредитів до бюджету.

Натомість у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» слово «позика» зустрічається 21 раз, «запозичення» – 7, «облігації» – 15, «кредит» – 37 разів (теж правду кажучи в різних контекстах, але…).

Та існує ще один аспект. Малопомітний для широкого загалу, але від того не менш проблематичний як для держави, так й для конкретних громадян, яких він напряму торкається.

Отже ми розуміємо, що після усього того безладу, що названо у нас люстрацією та реформами, велика кількість працівників поновлюється за рішеннями судів (про те, як їх насправді у більшості своїй «поновлюють» можна складати сумні думи, але не в цьому справа зараз).

Питання стосується виплат коштів за вимушений прогул.

Після рішення Європейського суду з прав людини щодо люстрації наші органи, отримавши рішення суду про поновлення на посаді, а потім таки типу поновивши на неіснуючій посаді у вже неіснуючому органі чи структурі, завжди доходять до Верховного Суду з касаційними скаргами, де наполягають, що люстрація то є добре, реорганізація – також, а реформування по-нашому – узагалі вінець законотворчої думки.

Водночас йде жорстка боротьба за те, щоб не виплачувати кошти за вимушений прогул, а вже якщо й виплачувати, то у самому мінімальному розмірі.

При цьому буває, що не виплачують кошти навіть за рішеннями суду, що набрали законної сили. Мотивація напрочуд цікава: «Ми звернулися з касаційною скаргою до Верховного Суду». На додачу слід зауважити, що Верховний Суд виконання а ні рішення суду першої інстанції, а ні постанови апеляційного суду не зупиняв.

Проте тут діє дуже простий принцип – протриматися щоб з власного рахунку кошти не платити, а передати цю місію Державній казначейській службі України, оскільки за таких умов вірогідність отримання коштів за вимушений прогул перетворюється у марево.

Такі кошти «попадають» у бюджетну програму, яка має черговість.

У першу чергу погашається заборгованість щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника.

У другу чергу виплачують заборгованість за рішеннями суду, пов’язаними з трудовими спорами, а вже у третю – борги за всіма іншими рішеннями суду.

При цьому на сьогодні у першій черзі нараховується понад 20 тис. рішень суду на загальну суму 138 млн. грн., у другій – 2,7 тис. рішень на понад 95 млн. грн., а у третій – майже 40 тис. рішень на 5,7 млрд. гривень.

Разом з тим Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на виконання цієї бюджетної програми передбачено 100 млн. грн., що становить аж 1,6% від загальної суми заборгованості.

То ж може варто таки переглянути кадрову політику, змінити підходи до принципів організації роботи і функцій правоохоронних органів, прокуратури та суду без озирання на поради з-за кордону та наших бродячих активістів при посольствах, визнати помилки та відверті дурниці, а також виплатити своїм громадянам, а не іноземцям, усе, що заборгували. Може воно й ладу трохи більше буде.

У ПАСТЦІ НЕСКІНЧЕННИХ РЕФОРМ

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram

9
Олексій Бебель Аналітик «Kyivstratpro», адвокат, голова Адвокатського об’єднання «Бебель, Демура і партнери»