Провідні російські економічні інституції — центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, вища школа економіки, центральний банк рф — зафіксували, що економіка країни впритул наблизилася до стагфляції. Аналітики відзначають одночасне уповільнення зростання та присутність інфляційного тиску, що істотно ускладнює перспективи швидкого відновлення.
Про це розповідає Резонанс
Деталі макроіндикаторів і ризики рецесії
Зведений випереджальний індикатор входу економіки в рецесію з листопада 2025 року перевищив позначку 0,44 – при критичному порозі 0,12. Водночас симетричний індикатор виходу з рецесії впав до 0,05 у листопаді 2025 року, проти 0,10 у жовтні, залишаючись далеко нижче критичного рівня 0,35. Це означає не лише високу ймовірність рецесії, а й украй низькі шанси на швидке відновлення – аналітики попереджають про ризик затяжного спаду тривалістю понад рік
– йдеться у повідомленні.
Окремі показники промисловості підтверджують це висновок: індекс S&P Global PMI переробної промисловості за підсумками січня 2026 року залишається нижче позначки 50, що вказує на скорочення виробництва. Рентабельність у промисловому секторі з вересня 2024 року впала з близько 20% до приблизно 12% і продовжує знижуватися, що послаблює інвестиційну привабливість галузей.
Споживчі настрої також демонструють стійкий песимізм: індекс економічних очікувань населення в січні 2026 року впав до 113 пунктів порівняно з 140 у 2024 році, а індекс споживчих настроїв опинився на рівні 98 пунктів — близько показників кінця 2022 року, що відображає зростання недовіри серед домогосподарств та стримування попиту.
За базовим сценарієм, складеним самими російськими інституціями, 2026 рік може принести подальше уповільнення: слабка динаміка ВВП, скорочення інвестицій і реальний ризик технічної рецесії за рахунок поєднання низького попиту та падіння виробничої рентабельності.
Зовнішньоторгові наслідки
Відновлення економіки ускладнює також втрата експортних ринків: взаємний товарообіг між Євросоюзом та росією скоротився у 5,4 раза порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Через це росія втратила статус ключового партнера Європи, а її частка в європейському імпорті впала до близько 1,0%, що зменшує притік валютних надходжень і додатково тисне на макроекономічну стабільність.
У підсумку поєднання внутрішніх слабких трендів — зниження промислової рентабельності, падіння споживчого попиту і низьких провідних індикаторів — та зовнішньоторговельних втрат створює передумови для тривалого і повільного відновлення російської економіки.