Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що правоохоронці ідентифікували 13 осіб, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів під час окупації Ізюма.
Про це розповідає Резонанс
Хто потрапив до списку підозрюваних
За даними слідства, серед підозрюваних — 11 бойовиків збройних формувань, а також так званий «депутат» угруповання «ЛНР» і голова «Союзу кінематографістів ДНР». Усі вони, як встановлено, у 2014 році перейшли на бік росії і брали участь у захопленні будівлі СБУ в Луганську, після чого продовжували діяльність у лінії окупаційних сил.
Слідство відтворило низку епізодів їхніх дій під час контролю над містом, що включають масові знущання та насильство проти цивільного населення.
«Під час окупації Ізюму вони грабували та катували людей, утримуючи їх у металевих контейнерах без їжі й води. Побиттям і погрозами окупанти вибивали інформацію про ветеранів АТО та військових. Свої звірства вони знімали на відео для монтажу пропагандистських роликів про «ліквідацію бандерівців». За це системно отримували підвищення по службі та заохочення, в т. ч. від вищого політичного керівництва РФ», – повідомив Кравченко.
Обвинувачення та слідчі дії
Під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури всім 13 особам уже повідомлено про підозру за статтями, що кваліфікують дії як державну зраду та порушення законів і звичаїв ведення війни. Розслідування триває з метою підтвердження кожного епізоду протиправних дій і встановлення причетності конкретних осіб.
Кравченко також навів приклади окремих злочинів проти мирного населення; серед жертв, за його словами, був 46-річний пластун і помічник депутата Ізюмської міської ради, якого жорстоко побили, застрелили і викинули неподалік залізничного переїзду.
«Ці злочини не мають терміну давності. Відплата неминуча», – додав він.
Ізюмський район Харківщини перебував під окупацією російської армії з початку широкомасштабного вторгнення 2022 року; сили оборони відновили контроль над частиною регіону восени того ж року. Після деокупації правоохоронці виявили на звільнених територіях місця масових поховань та задокументували інші свідчення протиправних дій окупантів і їхніх пособників.
Москва від початку агресії проти України заперечує причетність своїх військових до воєнних злочинів, натомість українська сторона продовжує збирати докази для притягнення винних до відповідальності.