На стан незалежності суддів в Україні впливає досить багато факторів, які вимагали реагування Вищої ради правосуддя у 2019 році. Головна тенденція зберігається: кількість повідомлень суддів про втручання з року в рік збільшується. Від початку ведення реєстру повідомлень про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя (жовтень 2016-го) до нього внесено 1220 таких повідомлень, третина (450) припала на 2019 рік.
Про це розповів в інтерв‘ю "Закон і Бізнес" голова ВРП Андрій Овсієнко, передає Резонанс 17 квітня.
Вища рада правосуддя затвердила щорічну доповідь за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні». Цей документ, що складається вже третій рік поспіль, слугує індикатором поточного стану суддівської незалежності та дає можливість виявити проблеми в цій сфері для вироблення способів їх розв᾽язання. Розповідаючи про основні тенденції, що спостерігалися торік, Овстєнко поінформував, що "торік у ряді рішень ВРП було констатовано випадки зловживань слідчими та прокурорами з метою тиску на суд, здійснених з використанням повноважень. Зокрема, щодо безпідставного внесення відомостей до ЄРДР про скоєння суддею злочину, передбаченого ст.375 Кримінального кодексу".
Очільник ВРП нагадав, що "GRECO рекомендувала Україні скасувати це кримінальне правопорушення або іншим чином забезпечити, аби правоохоронні органи не зловживали такими нормами для неправомірного впливу та тиску на суддів. У рішенні КМ РЄ від 23—25 вересня 2019 року стосовно процедури нагляду за виконанням Україною рішень ЄСПЛ у групі справ «Олександр Волков проти України» висловлено стурбованість із приводу можливої загрози судовій незалежності через зловживання прокурорами кримінальними розслідуваннями відповідно до ст.375 КК та закликано органи влади України розглянути заходи щодо усунення будь-якого потенційного надмірного впливу та тиску на суддів відповідно до рекомендацій GRECO". А також, що " нині у КС за поданням народних депутатів відкрите провадження щодо відповідності Конституції положень ст.375 КК".
- Поділяючи позицію щодо необхідності виключення ст.375 із КК, ВРП задля зменшення випадків тиску на суддів з боку прокурорів, слідчих пропонувала на законодавчому рівні (шляхом унесення змін до ст.214 Кримінального процесуального кодексу) визначити Генерального прокурора (його заступника) спеціальним суб’єктом унесення до ЄРДР відомостей про скоєння злочинів, передбачених ст.375 КК (рішення Ради від 1.03.2018 №707/0/15-18). До цього часу ця пропозиція не підтримана та на законодавчому рівні не втілена, хоча певні законодавчі ініціативи є, - заявив Овсієнко.
Загалом за фактом постановлення завідомо неправосудного рішення торік було порушено 408 кримінальних проваджень, з них 190 закрито, направлено до суду 2 обвинувальні акти. Згідно із наданою Касаційним кримінальним судом інформацією на розгляді місцевих судів перебувало 30 проваджень, відкритих за ст.375 КК, стосовно 32 осіб. За цей період було розглянуто 3 такі провадження, в яких ухвалений один вирок, а 2 справи повернуто прокурору.
— ВРП неодноразово звертала увагу на те, що мета вимоги щодо негайного інформування Генпрокурора про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя полягає у швидкому проведенні досудового розслідування обставин учинення відповідного кримінального правопорушення, - підкреслив Овсієнко. - Водночас, проводячи перевірку таких повідомлень, ВРП виявила, що Генпрокурор не вносить до ЄРДР відомостей про вчинення щодо судді кримінального правопорушення. Посилаючись на ч.1 ст.218 КПК, він направляє відповідні повідомлення за підслідністю, що істотно затримує початок досудового розслідування та знижує його ефективність.
У низці рішень ВРП встановила, що невнесення відповідних відомостей до ЄРДР становить порушення вимог кримінального процесуального законодавства з боку як посадових осіб Генеральної прокуратури, так і територіального правоохоронного органу. Така ситуація є загрозливою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження рівня захисту судом.
Нерідко відомості вносяться до ЄРДР та розпочинається досудове розслідування вже після відповідного звернення ВРП до Генпрокурора. На жаль, коли повідомлення суддів щодо можливого втручання в їхню діяльність з боку службових осіб регіональних прокуратур передавалися ГПУ за підслідністю до тих самих регіональних прокуратур, відомості за такими повідомленнями не були внесені до ЄРДР і після прийняття рішень ВРП про внесення відповідних подань.
Нам не відомо про жоден факт проведення в межах ГПУ службового розслідування у зв’язку з унесенням ВРП подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності посадових осіб, які допустили бездіяльність у частині невнесення відомостей до ЄРДР про вчинене правопорушення за ознаками, передбаченими ч.1 ст.376 КК.
У відповідь на наші подання ГПУ серед іншого зазначає, що згідно із законом «Про прокуратуру» притягнення працівника прокуратури до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження належить до виключної компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Але нині діяльність КДКП зупинена до 1.09.2021 на підставі закону від 19.09.2019 №113-IX, а новий орган не створено. Це суттєво послаблює гарантії незалежності судової влади та створює ситуацію правової невизначеності стосовно дисциплінарної відповідальності прокурорів, у тому числі щодо питань втручання в діяльність суддів.
Необхідно констатувати, що реагування Генпрокуратури на звернення суддів щодо втручання в їхню діяльність, у тому числі й працівниками правоохоронних органів, залишається на неналежному рівні. За даними Офісу ГП, упродовж 2019 року обліковано 10310 злочинів, передбачених розд.XVIII «Особливої частини» КК («Злочини проти правосуддя»).
Зокрема, за ст.376 КК («Втручання в діяльність судових органів») обліковано 168 справ, з яких 121 закрито. 34 стосується погроз або насильства щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст.377 КК), з них 11 закрито, у 4 обвинувальні акти направлено до суду. Три стосуються умисного знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст.378 КК), з них одну закрито. У двох справах ідеться про посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного (ст.379 КК), в яких досудове розслідування триває. Це при тому, що торік лише до ВРП надійшло 450 повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність.
Повсякчас життя вимагає реакції Ради та ініціювання перед ОГП питань щодо прискорення розслідування фактів втручання та притягнення до встановленої законом відповідальності працівників правоохоронних органів, які допустили вручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Проте ефективної процедури дисциплінарної відповідальності прокурорів поки не відновлено.
У ВЕНЕДІКТОВОЇ ТВЕРДЯТЬ, ЩО КАДРОВА КОМІСІЯ «ПОВНОЦІННО РОЗПОЧАЛА СВОЮ РОБОТУ»