Різдво Христове — одне з найважливіших християнських свят, яке символізує народження Ісуса Христа і об’єднує українські родини. В останні роки в Україні святкування відбувається за новим стилем — 25 грудня. Святковий день сповнений багатими традиціями і особливими ритуалами, а також супроводжується різними прикметами та заборонами.
Про це розповідає Резонанс
Вихідний на Різдво та особливості святкування
Різдво офіційно визнане державним святом, проте через дію воєнного стану в Україні офіційного вихідного дня не буде. Водночас, на розсуд роботодавця, працівники можуть отримати вихідний. Частина людей продовжує дотримуватися старого стилю святкування — 7 січня, але цей день позбавлений будь-яких офіційних вихідних.
Традиції святкування та обряди
Українське Різдво вважається суто родинним святом, коли до батьківського дому повертаються всі члени сім’ї, незалежно від місця проживання. У давнину вважалося, що якщо людина зустрічає Різдво на самоті, то весь наступний рік вона може бути у пошуках чи випробуваннях.
Традиції різняться в залежності від регіону. Наприклад, бойки обв’язували різдвяний стіл залізним ланцюгом, що символізувало єдність родини. Однак повсюдно перед Святвечором оселю ретельно прибирали та прикрашали.
Святкування Багатого Святвечора, або Навечір’я Різдва, розпочинається із появою першої зірки на небі. Це давній обряд, пов’язаний також із вшануванням предків. За традицією, господар сідає за стіл першим, а святкова вечеря починається з молитви. Вечеря має проходити у спокої, без суперечок і галасу.
Святковий стіл та головна страва
Підготовка до Різдва триває 40 днів — у цей період дотримуються посту. На різдвяному столі обов’язково мають бути 12 пісних страв, що уособлюють 12 апостолів. Центральною стравою є кутя, до якої додають горіхи, мак, мед, іноді фрукти, але не молочні продукти чи масло, оскільки страва має бути пісною.
Серед традиційних страв на Багатий Святвечір: кутя, узвар, борщ, капусняк, калач, риба, квасоля, горох, голубці з пшоном, галушки, вареники та каша. Особливості приготування можуть відрізнятися залежно від регіону, але кутя завжди залишається головною стравою.
Символи Різдва в Україні
Головним символом Різдва є дідух — сніп з пшениці або жита, який прикрашає оселю та символізує багатий врожай. Дідух розміщують на почесному місці — на покутті поряд з іконою. Щороку виготовляють новий дідух, а зерна зі старого використовують для наступного посіву. Традиційно під скатертину на столі кладуть сіно чи солому — символ ясел, у яких народився Христос.
До давніх оберегів належать і так звані «павуки» з соломи, які підвішують до стелі для захисту від злих сил. Оселю також прикрашають витинанками — паперовими фігурками, схожими на сніжинки. З християнських символів найбільш відомою є Вифлеємська зірка.
Вертеп і колядування
Колядування розпочинається ввечері 24 грудня і триває 25 грудня, хоча в різних регіонах традиції можуть відрізнятися. У деяких областях колядники виходять лише після завершення святкової служби в церкві. Головною формою святкування є вертеп — театралізоване дійство з ляльками або акторами, поширене переважно на заході України. Колядки співають як дорослі, так і діти, які за це отримують смаколики.
Заборони та народні прикмети на Різдво
У цей день суворо заборонено сваритися, вживати алкоголь понад міру, проявляти злість чи заздрість та займатися важкою працею. Такі обмеження характерні для всіх великих церковних свят. Також побутують численні народні прикмети, які пов’язують із погодою на Різдво та прийдешнім роком.
- Якщо на Різдво заметіль або іній на деревах — рік обіцяє бути врожайним.
- Багато снігу — чекайте ранньої весни.
- Ясне зоряне небо — до хорошого врожаю гречки та гороху.
- Мороз на Різдво — літо буде спекотним, а відлига — весна буде холодною.
- Якщо першим до хати на Різдво заходить чоловік — це до удачі, якщо жінка — існує вірування про можливі труднощі.
“Святвечір, Навечір’я Різдва або Багатий Святвечір починається, як тільки на небі з’являється перша зірка. Святвечір давня традиція з дохристиянських часів і пов’язаний він, зокрема, з вшануванням пращурів”.