Рятувальники зазнали повторних ударів під час ліквідації наслідків російської атаки на Харківщині: під час робіт із гасіння пожеж і відновлення безпеки двічі фіксувалися повторні обстріли, унаслідок яких було пошкоджено техніку та інфраструктуру, постраждала цивільна особа.
Про це розповідає Резонанс
Деталі нічних атак і наслідки
За повідомленням служби з надзвичайних ситуацій, цієї ночі російські війська атакували кілька районів області. Влучання зареєстрували в Золочівській, Малинівській та Великобурлуцькій громадах, а також у самому Харкові. Внаслідок обстрілів пошкоджені приватні будинки та об’єкти життєзабезпечення. Постраждала 39-річна жінка.
«Під час гасіння пожеж росіяни двічі завдавали повторних ударів. Пошкоджено пожежну автоцистерну, рятувальники не постраждали. До робіт залучені підрозділи ДСНС»
Очільник області Олег Синєгубов повідомив, що напередодні внаслідок ракетних і авіаударів у регіоні загинули троє людей, ще 16 дістали поранення. Пошкодження інфраструктури ускладнюють роботу служб, що займаються ліквідацією наслідків ударів і відновленням послуг для населення.
Методи атак і їхній вплив
Російські сили регулярно завдають повторних ударів по вже уражених локаціях, що підвищує ризики для рятувальників, медиків та працівників енергетики. До атак застосовують різні види озброєнь: ударні безпілотні літальні апарати, ракети, кореговані авіаційні бомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню. Такі удари завдають великої шкоди цивільній інфраструктурі — електростанціям, мережам водопостачання, закладам охорони здоров’я і забезпечення зв’язку — і позбавляють людей необхідних умов для життя.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер і системність.
Експерти та правозахисники зазначають, що під час широкомасштабної агресії росія вдається до низки дій, які можуть містити ознаки геноциду. До таких практик, зокрема, відносять:
- заяви керівництва, що заперечують існування української нації або закликають до її знищення;
- публічні заклики до ліквідації українців як етнічної чи національної групи;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення і закладах охорони здоров’я з метою залишити населення без електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та меддопомоги;
- переслідування і знищення осіб з проукраїнською позицією на тимчасово окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв української культури;
- запровадження в навчальних закладах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей і переміщення їх до рф із метою зміни ідентичності;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні 149 держав-учасниць Конвенції мають обов’язок запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що вчиняються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або завдання їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьке переміщення дітей; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво рф заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, однак практика регулярних обстрілів міст і сіл, руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, об’єктів енергетики та водопостачання свідчить про наявність системних порушень, що мають масштабні гуманітарні наслідки.