Литовська розвідка оцінює, що росія нарощує військові формування біля кордонів із країнами НАТО та набуває бойового досвіду внаслідок війни проти України, що може дозволити їй підготуватися до широкомасштабного конфлікту з Альянсом упродовж шести років за умови скасування міжнародних санкцій.
Про це розповідає Резонанс
Оцінка військового потенціалу та плани модернізації
У щорічному звіті литовської розвідки зазначається, що Москва розгортає підрозділи на кордонах із країнами НАТО і може в подальшому використовувати їх як опорні бази у разі загострення відносин після завершення бойових дій в Україні. За прогнозом розвідки, зняття санкцій дозволить значно розширити й модернізувати російські збройні сили: армію можуть зробити на 30–50% більшою порівняно з рівнем до початку повномасштабного вторгнення, а стратегічні запаси озброєнь і боєприпасів — повністю відновленими.
Литовські аналітики вказують, що такий розвиток подій суттєво підвищить здатність росії вести традиційний військовий конфлікт із країнами НАТО, створюючи додаткові ризики для безпеки в Європі.
Цілі, промисловість і міжнародні звязки
У звіті наголошується, що основними стратегічними цілями росії залишаються встановлення переваги сил у європейському регіоні та прагнення до повного підпорядкування України. Водночас відзначено зростання виробничих потужностей російської оборонної промисловості, частково завдяки співпраці з Китаєм, що дозволило зменшити залежність від західних технологій.
Аналітики попереджають, що після закінчення активної фази конфлікту надлишок російського озброєння та відновлені запаси можуть мати далекоглядні наслідки для глобальної безпеки, оскільки надмірні арсенали та модернізована техніка можуть бути спрямовані на зовнішні цілі.
Литва, яка межує з росією та білоруссю, як член НАТО і ЄС зосереджена на моніторингу загроз у регіоні й відзначається активною позицією щодо підтримки України.
У документі також згадано серію інцидентів, зокрема вибухи посилок у 2024 році, які литовські посадовці повязували з діяльністю російської військової розвідки та які мали потенціал до масштабування з метою спричинення жертв.
Окремо вказано на випадки пошкоджень газопроводів, електрокабелів і телекомунікаційних ліній у Балтійському морі з 2023 року. Хоча ці епізоди були повязані з суднами, що виходили з російських портів, розвідка робить висновок, що доступні матеріали не вказують на навмисний характер багатьох із цих ушкоджень.
Голова військової розвідки Литви Міндаугас Мазонас зазначив, що розслідування описаних інцидентів проводили не литовські спецслужби, але отримані результати свідчать про те, що частина ушкоджень ймовірно сталася випадково.
Загалом оцінка підкреслює, що збільшення бойового досвіду, нарощування виробництва та потенційне зняття санкцій можуть у середньостроковій перспективі змінити стратегічний баланс у Європі та підвищити ризики для безпеки союзників по НАТО.