Російські війська вранці 6 березня завдали ударів по трьох районах Дніпропетровської області реактивними системами залпового вогню «Ураган», безпілотниками та артилерією, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Серед постраждалих — мешканці Нікопольського району, зокрема районний центр і громади Мирівська та Покровська.
Про це розповідає Резонанс
«Пошкоджені інфраструктура, кілька адмінбудівель, підприємство, магазини, перукарня. Знищені оселя, 3 господарські споруди та авто. Понівечені понад 20 багатоповерхових і приватних будинків, автобуси, легковики та вантажівки. Поранені троє людей – дівчинка 15 років, 66-річний чоловік та 55-річна жінка. Усі лікуватимуться амбулаторно»
Наслідки обстрілу в Нікопольському районі
Унаслідок ударів пошкоджено житлові будівлі та об’єкти інфраструктури: адміністративні приміщення, торговельні точки, перукарня та принаймні одне підприємство. Окремі приватні оселі повністю зруйновані, знищено три господарські споруди й автомобіль. Внаслідок уражень постраждали як багатоповерхівки, так і приватні будинки; також пошкоджено громадський транспорт і вантажні автомобілі.
Медичну допомогу отримали троє поранених: 15-річна дівчина, 66-річний чоловік і 55-річна жінка. Усім призначено амбулаторне лікування.
Масштаби уражень у регіоні та кваліфікація дій
Крім Нікопольського району, обстріли спричинили пожежі в Кривому Розі — постраждали житлові багатоповерхівки, ліцей, промислове підприємство та об’єкт цивільної інфраструктури. На Синельниківщині також зафіксовано ураження приватних домоволодінь, два з яких зруйновано.
Напередодні внаслідок ударів по Дніпропетровщині постраждали двоє чоловіків, один із них потребував госпіталізації. Застосовувалися різні види озброєнь — ударні безпілотні літальні апарати, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню та артилерія.
Українська влада й міжнародні організації характеризують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливу тривогу викликають атаки на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоровʼя, які спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, звʼязку та медичної допомоги.
Окрім оперативних повідомлень, правники та правозахисники звертають увагу на дії, які можуть відповідати ознакам геноциду. До прикладів таких дій відносять:
- публічні заклики до знищення певної національної групи;
- цілеспрямовані обстріли цивільної інфраструктури та закладів охорони здоровʼя з метою позбавити населення необхідних для життя умов;
- переслідування й знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв національної культури;
- насильницька зміна ідентичності дітей, депортація дітей без батьків та примусова передача дітей до іншої групи;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні 149 держав-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них у воєнний та мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу.
Керівництво росії заперечує, що її армія цілеспрямовано завдає ударів по цивільній інфраструктурі, лікарнях, школах і підприємствах, незважаючи на численні факти руйнувань і людських жертв