Російські війська завдали удару по місту Дергачі на Харківщині; за словами голови міської військової адміністрації Вячеслава Задоренка, внаслідок обстрілу поранено п’ятеро цивільних осіб. Перед атакою зокрема попереджали про безпілотник над громадою.
Про це розповідає Резонанс
«За попередньою інформацією, поранень зазнали п’ятеро цивільних осіб, двоє з них – у важкому стані»
Задоренко додав, що обставини інциденту та повні дані про постраждалих наразі уточнюються. Рятувальні служби й медики працюють на місці події.
Хід подій та методи атак
За повідомленням місцевої влади, удар по Дергачах відбувся в умовах постійних обстрілів українських населених пунктів із застосуванням різних видів озброєнь. Російські сили використовують ударні безпілотні літальні апарати, ракети, кореговані авіаційні бомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), завдаючи руйнувань цивільній інфраструктурі й створюючи загрозу для мирного населення.
Кваліфікація дій та ознаки геноциду
Українська влада й міжнародні організації називають системні удари по житлових районах і критичній інфраструктурі воєнними злочинами, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливо тривожним вважають удари по об’єктах енергетики, водопостачання, звʼязку та закладах охорони здоров’я, що позбавляє людей життєво важливих послуг.
Юристи, дослідники та правозахисники виокремлюють низку дій, які можуть свідчити про геноцидні практики, серед них:
- оголошення наміру щодо знищення українців як етносу або заперечення існування української нації;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- впровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей, у тому числі без батьків, до росії з метою змінити їхню ідентичність;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні сторонами Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду й притягати винних до відповідальності як у часи війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в групі; насильницьке переміщення дітей із однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до здійснення таких дій.
Розслідування окремих епізодів триває, зокрема щодо встановлення причин поранень, відповідності застосованих засобів ураження нормам міжнародного гуманітарного права та можливих елементів умисності в ударах по цивільній інфраструктурі.