російські війська вночі проти 12 лютого завдали удару по цивільній та критичній інфраструктурі Одеси, унаслідок чого одна людина дістала поранення, а в місті зафіксовано значні руйнування і пожежі.
Про це розповідає Резонанс
«Постраждав один чоловік – йому надано медичну допомогу та подальше лікування він буде проходити амбулаторно», – заявив він.
Наслідки удару в Одесі
За інформацією очільника міської військової адміністрації Сергія Лисака, внаслідок ворожого удару пошкоджено об’єкт інфраструктури, що спричинило загоряння. Удар зруйнував фасадну стіну та дах дев’ятиповерхового будинку, внаслідок чого загорілося на верхньому поверсі.
Психологи ДСНС надали допомогу 23 особам, постраждалому надано медичну допомогу, він проходитиме лікування амбулаторно. Крім того, унаслідок обстрілу загорілися павільйони на одному з ринків міста, пошкоджена будівля супермаркету.
Комунальні та аварійно-рятувальні служби оперативно ліквідували наслідки нападу: закрили віконні отвори у пошкоджених спорудах та розгорнули оперативний штаб для координації робіт на місці події.
Масштаби атак і міжнародна оцінка
російські війська систематично атакують міста й цивільну інфраструктуру України з використанням ударних безпілотників, ракет, керованих бомб та реактивних систем залпового вогню. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації й підкреслюють їхній цілеспрямований характер.
Особливу стурбованість викликають напади на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я, які мають на меті позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги. Такі дії розглядають як ознаки, що можуть відповідати геноцидним діям, зокрема:
- оголошення намірів знищити українців як етнічну або національну групу;
- публічні заклики до знищення представників нації;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, у тому числі вчителів і діячів культури;
- запровадження систем виховання на окупованих територіях, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання народжуванню дітей у групі; насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, руйнуючи лікарні, школи, дитячі садки, об’єкти енергетики та водопостачання і спричиняючи загибель та поранення мирного населення.