Шостий апеляційний адміністративний суд переніс розгляд позову Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви (Московського патріархату) на 30 жовтня. Причиною відтермінування стало захворювання одного з членів судової колегії.
Про це розповідає Резонанс
Суть справи та позиції сторін
Державна служба з етнополітики клопоче про ліквідацію релігійної організації Київська митрополія УПЦ (МП) та передачу її майна, коштів і активів державі, окрім культових об’єктів. Підставою для такого кроку стала афіліація митрополії з російською православною церквою, діяльність якої в Україні заборонено.
У відповідь Українська православна церква (Московського патріархату) подала зустрічний позов, у якому просить суд визнати бездіяльність Держетнополітики щодо ненадання письмового припису про усунення порушень та зобов’язати відомство видати відповідний документ.
Оцінка експертиз і нова законодавча база
У серпні Держслужба з етнополітики ухвалила рішення щодо визнання Київської митрополії УПЦ (МП) афілійованою із забороненою іноземною релігійною організацією. Дослідження підтвердило наявність зв’язків із російською православною церквою, що прямо суперечить вимогам Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
Голова Держетнополітики Віктор Єленський повідомляв, що ще в липні Київській митрополії УПЦ (МП) було надіслано припис про усунення порушень. Натомість, у церкві стверджують, що всі вимоги відомства були виконані ще у 2022 році.
«Всі рішення, яких вимагала Держетнополітики, були ухвалені ще у 2022 році».
20 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність російської православної церкви та афілійованих з нею релігійних організацій. Документ визначає, що РПЦ не може бути власником чи учасником юридичних осіб, зареєстрованих на території України.
Водночас представники УПЦ (МП) заявляють, що їхня організація не має адміністративних зв’язків із закордонними центрами, а звинувачення у такій афіліації вважають маніпуляцією. У 2023 році релігієзнавча експертиза статуту УПЦ (МП) встановила церковно-канонічний зв’язок із РПЦ, однак сама церква оскаржує результати цієї експертизи, називаючи її незаконною та такою, що вийшла за межі своїх повноважень.