Президент США Джо Байден під час телефонної розмови закликав свого російського колегу Володимира Путіна знизити напруженість і посилити дипломатичні зусилля довкола України, у Раді нацбезпеки й оборони на сьогодні не бачать загрози відкритої агресії з боку Росії, попри накопичення російських сил на кордонах з Україною. Про це та інше – в огляді Радіо Свобода.
Байден і Путін погодилися посилити дипломатію на тлі напруженості через Україну
Президент США Джо Байден закликав свого російського колегу Володимира Путіна знизити нагнітаючу напруженість і посилити дипломатичні зусилля довкола України на тлі нарощування російських військ біля кордону і вимог Кремля про всеосяжні «гарантії безпеки».
Під час 50-хвилинної телефонної розмови 30 грудня лідери двох країн провели «серйозний і предметний» обмін думками, щоб закласти основу для трьох груп майбутніх переговорів на початку наступного місяця, – сказав високопосадовець адміністрації Джо Байдена на умовах анонімності.
«Обидва лідери визнали, що є сфери, в яких ми могли б досягти значного прогресу, а також ті, де угоди не є можлививми, і що майбутні переговори визначать точніше контури кожної з цих категорій», – сказав високопосадовець.
Під час розмови Джо Байден також повторив, що будь-яке вторгнення в Україну зустрінеться нищівними економічними санкціями з боку Сполучених Штатів та їхніх партнерів, а також посиленням присутності НАТО в Центральній та Східній Європі.
Високопоставлений американський чиновник заявив, що Байден закликав до «прагматичної, орієнтованої на результат дипломатії» на майбутніх зустрічах сторін США та Росії.
Офіційні особи США та Росії зустрінуться 9-10 січня у Женеві, щоб обговорити контроль над озброєннями та зростання напруженості навколо України у рамках двостороннього діалогу щодо стратегічної стабільності. Потім 12 січня в Брюсселі відбудеться окреме засідання Ради Росія-НАТО, а днем пізніше – зустріч у Відні в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), до якої входять США, його європейські союзники, Україна та Росія.
У свою чергу, помічник Путіна Юрій Ушаков сказав, що Росія задоволена телефонною розмовою та перспективами подальшої дипломатії на початку наступного року, які, за його словами, зосереджені на гарантіях безпеки, які Москва вимагає від Заходу.
Ушаков сказав, що Байден сказав Путіну, що Сполучені Штати не мають наміру розміщувати наступальну зброю в Україні. Путін сказав Байдену, що будь-які санкції будуть «колосальною помилкою», яка призведе до «повного розриву відносин» між Росією та США, заявив представник Кремля.
Друга розмова Джо Байдена і Володимира Путіна за цей місяць відбувалася на тлі зростання напруженості через накопичення російських сил поблизу кордону України. Розмову ініціювала Москва.
«Святкуйте спокійно» – Данілов про загрозу вторгнення РФ
У Раді нацбезпеки й оборони України на сьогодні не бачать загрози відкритої агресії з боку Росії, попри накопичення російських сил на кордонах з Україною, повідомив за підсумками засідання РНБО 30 грудня секретар РНБО Олексій Данілов.
«Відпочивайте спокійно, святкуйте. Ми не бачимо на сьогодні прямої загрози для нашої держави. Чи може бути в Кремлі ухвалене якесь інше рішення, може. Якщо воно буде, ми відразу будемо інформувати, будемо працювати», – сказав секретар РНБО.
За його словами, фахівці РНБО кажуть, що на сьогодні Росія великого вторгнення не може зробити «навіть фізично», бо їй для цього буде потрібен певний час.
«На сьогоднішній день загроз для відкритої агресії з боку РФ ми не бачимо. Що буде завтра – будемо говорити завтра. На сьогоднішній день питання внутрішньої дестабілізації в Україні для Росії – це питання номер один. Якщо це буде відбуватися, Росія може цим скористатися. Наше завдання цього не допустити», – сказав Данілов.
Він наголосив, що зараз «ситуація контрольована». При цьому, за словами секретаря РНБО, іде «велика інформаційна кампанія», «залякування».
«Планували заново»: в СБУ пояснили, як затримували підозрюваного ката «Ізоляції»
Служба безпеки України «планувала заново» затримання Дениса Куликовського, який був начальником в’язниці «Ізоляція» в окупованому Донецьку. Про це йдеться у відповіді СБУ на запит проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії щодо того, чи дійсно Куликовський жив у Києві до затримання в листопаді цього року, чи співпрацював він з СБУ і як потім опинився на волі.
«Говорити про якесь прикриття Куликовського з боку спецслужб немає підстав, – стверджується у листі відомства. – Йдеться про цілком таємну операцію, про яку знало дуже обмежене коло людей. Люди, які брали участь у початковій розробці Куликовського, вже давно не є співробітниками СБУ. Вони стали працівниками іншого розвідувального органу».
«З огляду на низку факторів, заходи із затримання Куликовського довелося планувати заново вже у 2021 році. Наразі, на жаль, не є можливим розкрити всі деталі. Коли інформація про перебування і пересування Куликовського на території України підтвердилась, він був затриманий контррозвідкою СБУ. Сьогодні слідство триває. Сподіваємося, з часом ми зможемо надати суспільству більше подробиць», – додали в СБУ.
9 листопада Служба безпеки України підтвердила затримання бойовика незаконного збройного угруповання «ДНР», який очолював незаконну в’язницю «Ізоляція» в окупованому Донецьку.
Письменник, журналіст і колишній бранець угруповання «ДНР» Станіслав Асєєв повідомив раніше 9 листопада, що в Києві затримали підозрюваного у причетності до воєнних злочинів у «Ізоляції» Дениса Куликовського, відомого як «Палич». Суд взяв його під варту 10 листопада.
ОАСК відкрив провадження за позовом Януковича до Верховної Ради – Совгиря
Окружний адміністративний суд Києва відкрива провадження за позовом експрезидента України Віктора Януковича до Верховної Ради. Про це повідомила представниця парламенту в Конституційному суді, народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Совгиря.
«Окружний адміністративний суд м. Києва відкрив провадження за позовом Януковича В.Ф. до Верховної Ради України у спорі щодо визнання факту його самоусунення від здійснення конституційних повноважень Президента України. Суд призначив розгляд справи з викликом сторін на 16.02.2022 року о 10:15», – заявила вона в своєму Телеграмі.
Як додала Совгиря, Янукович просить визнати, що Верховна Рада не мала компетенції ухвалювати акт про його самоусунення з посади президента. Адресою для листування з позивачем вказане російське місто Ростов-на-Дону.
Читайте також: НАБУ та САП завершили розслідування щодо «Межигір’я», матеріали відкрили для ознайомлення захисту
Окружний суд публічно не повідомляв про відкриття провадження.
Раніше Совгиря повідомляла, що справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради підсудні Верховному суду як суду першої інстанції, а не ОАСК.
Наприкінці минулого місяця адвокат Віктора Януковича Юрій Кірасір повідомив, що той нібито оскаржує своє усунення з президентської посади Верховною Радою в лютому 2014 року. Відповідний позов, за його словами, подали до Окружного адміністративного суду Києва.
У лютому «омікрон» в Україні може бути у «досить великих обсягах» – секретар РНБО
У лютому в Україні новий штам коронавірусу «омікрон» може бути в «досить великих обсягах», заявив секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов після засідання РНБО 30 грудня.
«Те, що стосується «омікрону», ми поки що не міняємо своїх прогнозів, ми очікуємо, що він дійде до нас у лютому. Все це буде залежати від тих людей, які на ці свята будуть перебувати за кордоном, саме звідти вони можуть його до нас заносити. Ті випадки, які на сьогоднішній день є, 80% всіх випадків – це люди, які перебували за кордоном. Як ми можемо запобігти цьому? Вакцинація», – сказав Данілов.
Напередодні генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Ґебреєсус описав варіанти коронавірусу «дельта» і «омікрон» як «подвійну загрозу», яка збільшує кількість хворих до рекордної кількості та призводить до сплеску госпіталізації та смертей.
За його словами, ці два штами можуть спричинити «цунамі захворюваності».
За даними МОЗ, від початку вакцинальної кампанії в Україні першу дозу вакцини від COVID-19 отримали понад 14,6 мільйона людей, двома дозами щеплені понад 13,6 мільйона.