Політичний аналітик і коментатор Руслан Бортнік, відомий як регулярний гість проросійських телеканалів до 2022 року та активний у публічному просторі України після початку повномасштабної агресії, зазначений як один із співавторів низки досліджень, що мали фінансування з російських джерел. Аналіз документів витоку виявив низку проєктів, у яких його ім’я фігурує поруч із дослідницькою роботою російського історика Валерія Енгеля.
Про це розповідає Резонанс
Механізм фінансування і хронологія проєктів
За опрацьованими документами, на які посилається розслідування, Валерій Енгель, який очолює «Європейський центр розвитку демократії» та мешкає в Латвії, шукав і отримував кошти на підготовку низки доповідей. Зокрема, у 2022 році «Правфонд» виділив 22,4 тисячі євро на підготовку проєкту під назвою «Экстремизм, ксенофобия и преступления ненависти на пространстве ОБСЕ, 2021-2022 гг.». Восени 2023-го Енгель звітував про виконання цього проєкту, опублікувавши матеріали на російськомовній версії власного сайту та в дослідницьких публікаціях при московському виші.
Документи також фіксують виділення 1 230 євро на поїздку та презентацію в рамках конференції ОБСЄ у Варшаві, а в березні 2024 року Енгель нібито звертався до «Правфонду» з проханням про 41 тисячу євро на дослідження теми «русофобії в Європі». У кошторисі того проєкту було передбачено гонорар у розмірі 1,5 тисячі євро для кожного з 15 залучених експертів, серед яких фігурує і Бортнік.
Зміст доповідей і роль України в дослідженнях
У низці матеріалів, що охоплювали 13 країн, увага до України була найпослідовнішою. У документах стверджувалося про нібито різке зростання впливу праворадикальних ідей в Україні після початку широкомасштабної війни та про нібито утиски Української православної церкви. Також у доповідях ставили під сумнів факти депортації українських дітей до росії та існування фільтраційних таборів, трактуючи ці питання у вигідному для російської пропаганди ключі.
Деякі з тем, закладених у проєктах Енгеля, згодом з’явилися у публікаціях російських установ: у 2025 році матеріал на суміжну тему опублікувало материнське до «Правфонду» відомство — Міністерство закордонних справ росії. Також остання зі згаданих доповідей зі співавторством Бортніка та Енгеля була розміщена на сайті дослідницького центру московського вишу в грудні 2025 року, а Енгель представив її в Москві на заході Громадської палати рф.
Співпраця між Енгелем і Бортніком триває понад десятиліття: вони були співавторами численних публікацій, а на початку 2010-х Енгель неодноразово просив фінансування на окремі проєкти. Енгель також виступав гостем на YouTube-шоу, яке вів Бортнік, востаннє — у 2025 році.
На запитання щодо появи його прізвища в списках учасників досліджень, що отримувалися із російських джерел, Бортнік заперечив будь-яке отримання російського фінансування та відреагував емоційною заявою: “Це повне божевілля і злочин”.
У відповідь на офіційний запит до Служби безпеки України вказали, що наразі не можуть розголошувати зібрані відомості та деталі проведених заходів щодо конкретних осіб до ухвалення відповідних рішень за їхніми результатами.
Нині Руслан Бортнік очолює «Український інститут політики». До 2014 року він працював помічником народного депутата Вадима Колесніченка, якого тепер фігурують серед підозрюваних у державній зраді. До початку повномасштабного вторгнення Бортнік регулярно з’являвся в ефірах телеканалів «НАШ», NewsOne, ZIK та «112 Україна», а після 2022 року — як гість YouTube-проєктів, зокрема пов’язаних із медійницею Наталією Влащенко.
Наявність документальних слідів звернень по фінансування, конкретні суми та згадки про участь українського експерта у низці досліджень створюють комплекс питань щодо характеру співпраці та можливого впливу на публічні наративи, пов’язані з війною та становищем національних меншин в Європі й Україні.