Головна Політика Рютте: Китай може спровокувати рф на напад на НАТО у разі атаки на Тайвань

Рютте: Китай може спровокувати рф на напад на НАТО у разі атаки на Тайвань

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив занепокоєння, що у разі військового наступу Китаю на Тайвань, пекін може спробувати відволікти увагу Заходу, ініціювавши дії російської федерації проти країн-членів Альянсу. Таку заяву Рютте зробив в інтерв’ю американському виданню.

Про це розповідає Резонанс

Можливий сценарій дій Китаю і рф

За словами генсека Альянсу, лідер Китаю Сі Цзіньпін у подібній ситуації міг би звернутися до путіна з проханням розпочати бойові дії у Європі. Мета такого кроку – змусити НАТО зосередити сили на захисті своїх східних рубежів та відволікти ресурси від підтримки Тайваню.

Якби Сі Цзіньпін напав на Тайвань, він би спочатку зателефонував своєму молодшому партнеру в усьому цьому, Володимиру Володимировичу Путіну, який проживає в Москві, і сказав би йому: “Гей, я збираюся це зробити, і мені потрібно, щоб ти займав їх у Європі, атакуючи територію НАТО” – сказав Рютте.

Рютте підкреслив, що подібний сценарій є одним із найбільш ймовірних у найближчому майбутньому. Він наголосив на необхідності вжити дві ключові заходи для ефективного стримування агресивних намірів як рф, так і Китаю.

Заходи для стримування загроз

Генсек НАТО пояснив, що першим кроком має бути формування у кремля переконання, що будь-яка атака проти НАТО матиме для рф катастрофічні наслідки. Другим важливим завданням є посилення співпраці з країнами Індо-Тихоокеанського регіону, що вже активно підтримується лідером США Дональдом Трампом. Рютте наголосив на важливості тісної взаємодії у сфері оборонної промисловості та інновацій між НАТО й партнерами з цього регіону.

Він також зазначив, що Трамп чітко розуміє необхідність зміцнення зв’язків з Європою та спільної роботи над безпекою Індо-Тихоокеанського простору для гарантування безпеки Сполучених Штатів.

Нагадаємо, що Тайвань раніше повідомляв про посилення військової активності Китаю в регіоні упродовж травня, коли щодня фіксували розгортання десятків військових кораблів та урядових суден у межах так званої “кампанії надзвичайного тиску”.

Читайте також