Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржить до Апеляційної палати ВАСУ відмову Вищого антикорупційного суду обрати міру запобіжного заходу колишньому урядовому уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини Борису Бабіну.
Цю інформацію Резонансу 28 січня 2020 року підтвердила речниця САП Ольга Постолюк.
Як повідомляв Вищий антикорупційний суд, 24 січня слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу колишньому Урядовому уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини.
"Попередньо, сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після того, як підозрюваний надав пояснення, прокурори змінили клопотання і просили застосувати до нього домашній арешт у нічний час доби", - поінформували у ВАКС.
Як нагадує Резонанс із посиланням на НАБУ, 22 січня 2020 року детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили про підозру шістьом особам у заволодінні та легалізації понад 54,179 млн грн з державного бюджету України. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» та «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).
Йдеться про: колишнього урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини; колишнього першого заступника міністра юстиції (повідомлено про підозру в порядку ст. 135, ст. 278 КПК України); бенефіціара приватної компанії; трьох осіб, наближених до колишнього народного депутата України.
Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу, а також встановлюються інші особи, причетні до вчинення злочину.
Слідство встановило, що підозрювані впродовж 2013-2016 рр. організували схему з використанням механізму звернення до Європейського суду з прав людини: ввели в оману європейську інституцію не поінформувавши її про всі обставин спірних правовідносин.
Так, у вересні 2013 року представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», підконтрольного колишньому народному депутату України, за вказівкою останнього підготував та надіслав до Європейського суду з прав людини заяву про стягнення з державного бюджету України 54,179 млн грн як невиплаченої заборгованості з боку ПАТ «Київенерго» перед підприємством щодо зберігання мазуту, яке нібито з 2009 року органами виконавчої служби не виконувалося.
Однак, як з’ясували детективи НАБУ під час досудового розслідування, попри рішення суду на свою користь, «Золотой Мандарин Ойл» за його реалізацією до виконавчої служби не звертався. Та про цей факт ТОВ ЄСПЛ не повідомило. Так само, як і приховало від європейської інституції факт відступлення права вимоги до ПАТ «Київенерго» на користь іншої приватної компанії, також афільованої з екснародним депутатом-організатором схеми, що сталося за півроку до звернення до ЄСПЛ.
У подальшому, як вважає слідство, для супроводу справи в ЄСПЛ колишній народний обранець домовився з керівництвом Міністерства юстиції України, за сприяння якого Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ підготував декларацію про дружнє врегулювання спору, на підставі якої зобов’язався сплатити на користь підконтрольного нардепу «Золотого Мандарину Ойл» 54,179 млн грн із державного бюджету України за зобов’язаннями, які виникли між двома приватними юридичними особами. У лютому 2016 року Міністерство юстиції України перерахувало вказану суму коштів.
Розслідування вказаних фактів детективи НАБУ розпочали у червні 2017 року.
Справа також стосується ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», першого заступника Міністра юстиції України Наталії Севостьянової, - уточнили Спеціальні кореспонденти.
МІН’ЮСТ УКРАЇНИ: НА СТОРОЖІ ПРАВ (ПОТРІБНОЇ) ЛЮДИНИ
У свою чергу експерша заступниця міністра юстиції України Наталія Бернацька (Севостьянова) твердить, що "виконання рішення ЄСПЛ - це не збитки, а виконання міжнародних зобов’язань".
Отриману від НАБУ підозру у відмиванні коштів екс-перша заступниця Павла Петренка прокоментувапа так: "Після виконання рішення у справі, що стала предметом уваги НАБУ, Міністерство юстиції вже в двох інстанціях виграло регресну справу, по стягненню виплачених за рішенням ЄСПЛ коштів до державного бюджету з компанії яка роками під прикриттям мораторію його не виконувала. Таким чином, ми запобігли нарахуванню багатомільйонної компенсації за порушення з боку України і найближчим часом завершиться розгляд справи проти компанії порушника".
- За даними джерела, Артем Ситник/НАБУ особисто підтвердив проведення стеження у Європейскьому суді. Як повідомило інше джерело, у відповідному органі Ради Європи розпочато службове розслідування щодо цих незаконних дій, - пише ХПГ. Ну, не знаю за ким там стежить особисто Ситник.., але питань до European Court Of Human Rights (ECHR) таки чимало... І корупційні схеми - НЕ останнє з них, - написала торік у соцмережі Facebook редактор Резонансу Олена Мельник.
Як розповіло Резонансу високопосадове джерело наближене до правоохоронної системи, у корупційному бізнесі з протидії законній екстрадиції з України злочинців, вихідців з Казахстану, Узбекистану і Азербайджану, крім депутатів і представників неурядових організацій, задіяні і деякі співробітники ЄСПЛ (там працює дружина одного з найбільш лютих захисників прав людини і лобіста). А також від 10 до 15 депутатів ПАРЄ, окремі українські судді і навіть деякі керівники Мін'юсту. Схему наразі відкатано: злочинець, мовляв, ніякої зовсім і не злочинець, а «жертва режиму». І проплачені рішення про відмову в екстрадиції виглядають як намагання молодої української демократії захистити політичних утікачів.
Україна не так давно вже була в епіцентрі міжнародного скандалу, коли "переплутала" кримінальне переслідування з політичним, і надала статус біженця «злодію в законі» - Ровшану Джанієву (Ровшану Лянкаранському). За запитом Азербайджану його розшукував Інтерпол.