14 квітень 2024, Неділя, 04:42

Що дає підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн

7 Грудня 2017г.

Президент України нещодавно заявив, що звернувся до Кабінету Міністрів України про підвищення мінімальної зарплати до 4100 гривень.

З такою ж вимогою виступили і профспілки України.

Нагадаємо, що у проекті бюджету на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб пропонується встановити у розмірі з 1 січня 2018 року — 1762 гривні, з 1 липня — 1841 гривня, з 1 грудня — 1921 гривня. І відповідно мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня — 3723 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня — 22,41 гривні.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тобто тарифна ставка працівника першого розряду незалежно від розміру мінімальної заробітної плати становитиме 1762 грн. Відповідно до Єдиної тарифної сітки оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери лише працівники 12 тарифного розряду матимуть посадовий оклад на рівні не нижчому за розмір мінімальної заробітної плати, яку пропонує встановити Кабінет Міністрів у проекті бюджету і 14 тарифного розряду при розмірі мінімальної заробітної плати запропонованій Президентом України.

Отже, без зміни розміру прожиткового мінімуму тарифні ставки чи посадові оклади у бюджетній сфері не зміняться.

Відповідно до чинного закону «Про оплату праці» якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

ПРО ДИСКРИМІНАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОПЛАТИ ПРАЦІ

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Тобто усі інші доплати і надбавки, а також премії враховуються. І якщо працівника 10 тарифного розряду преміювали у розмірі посадового окладу, то він фактично отримає премію не у розмірі посадового окладу, а лише у розмірі 1680 грн, оскільки частина премії буде зарахована у доплату до рівня мінімальної заробітної плати. Це при мінімальній заробітній платі 4100 грн.

Встановлення такої доплати до рівня мінімальної заробітної плати встановлює зрівнялівку в заробітній платі і нівелює стимулюючий її характер, і призводить до повного знецінення праці кваліфікованих працівників, порушення міжпосадових та міжкваліфікаційних співвідношень. При такому механізмі оплати праці працівників бюджетної сфери буде знівельовано надбавку і доплати, які передбачені чинним законодавством, як, наприклад, за вислугу років, тощо. Тобто працівникам нижче 14 тарифного розряду фактично нараховуватиметься заробітна плата у розмірі мінімальної, тобто 4100 грн. А де тоді диференціація заробітної плати в залежності від з урахуванням складності, відповідальності й умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи?

Що ж стосується небюджетної сфери, то усім працівникам роботодавці повинні платити заробітну плату у розмірі не нижчому за мінімальний, тобто не нижче 4100 грн, як це пропонує Президент. Це може призвести до нестачі коштів для виплати заробітної плати і посилить податкове навантаження, оскільки мінімальний розмір ЄСВ буде обчислюватися виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 4100 грн.

Підвищення мінімального розміру заробітної плати ніяким чином не впливає на розміри пенсій і інших соціальних виплат, оскільки вони обчислюються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, який залишається на рівні запропонованому Кабінетом Міністрів. Єдине, що будуть підвищені розміри штрафних санкцій, оскільки штрафні санкції, наприклад, за порушення трудового законодавства обчислюються у відношенні до мінімальної заробітної плати.

МІФИ УРЯДУ ПРО НОВУ МІНІМАЛЬНУ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

Ми вже відчули виконання минулорічних обіцянок уряду про відсутність підстав для зростання цін у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Аналогічна ситуація прогнозується і в наступному році. Адже за даними Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2017 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 3 017 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 460 грн), для дітей віком до 6 років – 2 898 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3 534 грн, для працездатних осіб – 3 115 грн (з урахуванням суми обов'язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 3 870 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2 544 гривень.

Таким чином, офіційний розмір прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, встановлений на жовтень 2017 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», занижено порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму на одну особу на 1 393 грн або на 86 %, а для працездатної особи на 2 186 грн або 130 %. (Порівняйте із пропозицією уряду встановити на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2018 року — 1762 гривні.)

Такі пропозиції уряду погіршують соціальний захист громадян. При сьогоднішніх тарифах на житлово-комунальні послуги і рівні цін на продукти харчування це спровокує соціальний вибух.

ЯК «НЕДОРЕФОРМИ» ЗНИЩУЮТЬ УКРАЇНЦІВ

12924523 848663708572976 8876469268990240680 N
Володимир Бурак Кандидат юридичних наук; доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І. Я. Франка; експерт Українського центру соціально-правових досліджень