24 березень 2024, Неділя, 02:45

Що не так із виплатами медикам за COVID-19

1 Грудня 2020г.
5128d50a836afed489c981ab0b1618ab0b97b129

Володимир Бурак

В ЗМІ поширюються новини про перевірки Держаудитслужби про правомірність здійснення «ковідних» доплат. Держаудитслужби вважає, що заклади охорони здоров’я здійснювали виплати незаконно і вимагають відшкодування витрачених грошей. Країною прокотилася хвиля подібних перевірок, багато керівників і самі заклади охорони здоров’я опинилися у становищі «злісних порушників».

Тут є два моменти. Про правовірність здійснення виплат і про повноваження Держаудитслужби здійснювати перевірки виплат в межах трудових правовідносин. Окремо питання стягнення цих виплат із працівників.

Підставою здійснення виплат є постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 р. № 246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.» з наступними змінами і доповненнями, якою встановлено доплату медичним працівникам у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок медичним працівникам які працюють із хворими на коронавірусну хворобу COVID-19 медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19). Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.

Відповідно до постанови в закладі охорони здоров’я за погодженням з виборним профспілковим органом повинен бути затверджений порядок здійснення таких доплат (якщо це не передбачено колективним договором), а також затверджений перелік посад працівників, яким встановлюється доплата. Зазвичай в закладах охорони здоров’я розмір доплат диференціюється в залежності від важкості роботи і умов праці з хворими на коронавірус.

Постановою визначено лише що доплати медичним працівникам здійснюються за рахунок коштів Національної служби здоров’я України в межах договору про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг між закладом охорони здоров’я і Національною службою здоров’я.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів не урегулювала усіх питань здійснення доплат медичним працівникам, а тому за відсутності централізованого регулювання умови і порядок здійснення доплат повинні регулюватися на локальному рівні наказами керівника закладу погодженими з виборним профспілковим органом, або колективним договором. При цьому необхідно враховувати ті форми організації праці надання медичної допомоги хворим на коронавірус, які запровадив конкретний заклад охорони здоров’я.

Кошти, які заклад отримує від НСЗУ згідно з договором, є заробленими ним. Тому, якщо заклад виконав усі умови договору і після цього залишилися кошти, то вони належать йому. Відповідно їх можна використовувати на розсуд закладу, зокрема на виплату додаткової зарплати, в тому числі працівникам, які не охоплені умовами договору з НСЗУ – відповідно до трудового законодавства та внутрішніх документів підприємства.

Звідси випливає, що заклад охорони здоров’я самостійно визначає порядок здійснення зазначених доплат.

Єдине постає питання про тлумачення норми Постанови КМУ «медичні працівники, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)».

Заклад охорони здоров’я самостійно визначає форми організації праці у тому числі і при наданні медичної допомоги хворим на коронавірус. Це може бути робота змінами, вахтовий метод організації праці, робота бригадами чи звичайний п’ятиденний чи шестиденний робочий тиждень, або інші форми організації праці. Зазначені доплати здійснюються незалежно від форми організації праці. Постанова Кабінету Міністрів не встановила залежності розміру доплати від фактично відпрацьованого часу працівником. Розмір доплати визначений до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок. Тобто розмір доплати залежить виключно від посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок і не залежить чи працівник надавав в цей час медичну допомогу відповідним хворим чи перебував в очікуванні надання такої допомоги. І твердження Держаудитслужби про необхідність врахування робочого часу при обчисленні розміру доплат коли медичні працівник надавали таку допомогу є незаконними і безпідставними.

Другим аспектом зазначеної проблеми є повноваження Держаудитслужби здійснювати перевірки виплат в межах трудових правовідносин. Тобто чи може Держаудитслужба трудових правовідносин. В Положенні про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 відсутні повноваження зазначеного органу здійснювати перевірку правильності нарахування заробітної плати працівникам, а є лише повноваження:

- контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності проводить оцінку управління бюджетними коштами, досягнення їх економії, стану фінансової і господарської діяльності, ефективності і результативності в діяльності підконтрольних установ;

- проведення оцінки достовірності фінансової звітності підконтрольних установ;

- сприяння забезпеченню законного та ефективного використання державних і комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності суб’єктами господарювання державного сектору економіки, визначеними в установленому порядку.

Тобто перевіряючі представники Держаудитслужби перевищують свої повноваження втручаючись у правове регулювання трудових відносин зокрема встановлення розмірів заробітної плати, доплат і надбавок, а також вибору форми організації праці яке віднесено до компетенції закладу охорони здоров’я.

І останнє питання можливості повернення виплачених коштів медичним працівникам.

Відповідно до ст. 127 КЗПП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок. Тобто повернути виплачені кошти на вимогу Держаудитслужби закон не дозволяє. Тому такі вимоги є незаконними.

Це не додає авторитету і честі державним органам, які однією рукою дають гроші, а іншою хочуть їх забрати. І це є прямим порушенням конституційної норми, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram

12924523 848663708572976 8876469268990240680 N
Володимир Бурак Кандидат юридичних наук; доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І. Я. Франка; експерт Українського центру соціально-правових досліджень