Прочитав статтю екс-заступника Генпрокурора, заслуженого юриста України, адвоката Олексія Баганця «Справа Голови ЦВК: непрофесіоналізм правоохоронців, безнадійність та провал». У ній авторитетний юрист висловлює сумнів щодо обґрунтованості обвинувачення голови ЦВК М.Охендовського в отриманні хабарів в особливо великих розмірах, ставить під сумнів доказову базу у вигляді матеріалів «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, зокрема оригінальність цих матеріалів.
Завжди з повагою ставився до Олексія Баганця, вважав його кваліфікованим юристом і компетентним прокурором. Спостерігав за його діяльністю як захисника Юрія Луценка. Читав багато його публікацій на правову тематику, у т.ч. доволі гострих. Але, боюся, доведеться змінити своє ставлення до Олексія Васильовича. Бо робити такі заяви стосовно конкретної справи, не бачачи «в живу» її матеріалів, не знаючи обставин їх отримання та передачі до НАБУ, не будучи ознайомленим з усією доказовою базою – це, погодьтесь, для серйозного юриста щонайменше не серйозно. Це можуть собі дозволити поверхневі політики чи політологи – їм все рівно що говорити, аби говорити. Але для серйозного юриста такий підхід вважаю неприпустимим. Тим більше для юриста з 37-річним стажем (на чому наголошує сам О.Баганець) практичної роботи – воно виглядає якось вже вельми однобоко і навіть упереджено.
На мій погляд, одне з двох: чи кваліфікацію Олексій Васильович почав втрачати, чи інтерес у справі «чорної бухгалтерії» Партії регіонів з’явився. Іншого пояснення знайти не можу. Тим більше, що О.Баганець як досвідчений прокурор не може не розуміти важливість всебічного та об’єктивного розслідування цієї справи для подальшого розвитку України.
Треба також виходити з того, що НАБУ і САП добре розуміли наслідки своїх дій, коли йшли на прийняття процесуальних рішень стосовно конкретних високопоставлених осіб, включаючи оголошення підозри. Сподіваюся, що вони робити такі кроки маючи вагомі та переконливі докази.
Водночас повністю підтримую О.Баганця у тій частині, де він говорить про необхідність неухильного дотримання прав і свобод людини, забезпечення законності кримінального процесу та про загрози, які породжує «нове» кримінальне процесуальне законодавство, а ще більше існуюча практика його застосування. Сам писав і говорив про це не один раз. І починати треба зі зміни порядку відкриття кримінального провадження. Так, як це передбачено зараз, дозволяє розпочати кримінальне переслідування практично щодо кожного і за будь-що. Це, з одного боку, уможливлює посадові зловживання слідчих та прокурорів, з іншого – веде до ігнорування фундаментальних прав людини, істотного звуження можливостей для захисту.
Але це вже дещо інша проблема, яка потребує ґрунтовної розмови, а головне правильного законодавчого вирішення.
