12 квітень 2024, П'ятниця, 15:05

Слідство ДБР обіцяє докопатися до причин та умов, що призвели до авіакатастрофи біля Чугуєва

30 Вересня 2020г.
Img 3934

Цього тижня планується завершення ДНК-експертизи загиблих у авіакатастрофі військового літака АН-26 на Харківщині, потім їхні тіла віддадуть родичам для поховання.

Як передає Резонанс, про це розповів журналістам 30 вересня керівник управління Головного слідчого управління ДБР Ярослав Льошенко.

- У рамках комунікації з експертами, які проводять молекулярно-генетичне дослідження, отримали від них запевнення, що родичі зможуть забрати тіла загиблих найближчими днями для проведення похоронних ритуалів, - сказав представник Держбюро.

РОЗПОЧАТО РОЗСЛІДУВАННЯ КАТАСТРОФИ ЛІТАКА ТА ЗАГИБЕЛІ ВІЙСЬКОВИХ НА ХАРКІВЩИНІ (ОНОВЛЕНО)

Команду слідчих, які безпосередньо розслідують причини авіакатастрофи військового літака АН-26 на Харківщині, представив журналістам перший заступник директора ДБР Олександр Бабіков, високо оцінивши їхній фаховий рівень. Це - Максим Борчаковський - керівник Головного слідчого управління ДБР; Ярослав Льошенко, який очолює управління по розслідуванню військових злочинів ГСУ ДБР; Вадим Приймачок - очільник відділу ГСУ ДБР.

Інформуючи про перебіг розслідування Борчаковський, зокрема, зазначив, що "внаслідок скоординованих дій слідчих ДБР із військовими прокурорами Харківського гарнізону та прокуратури ООС" було проведено низку заходів у Київській, Харківській, Запорізькій та Волинської областях. У результаті цих процесуальних дій було вилучено "певній масив документів", які наразі оцінюють правоохоронці.

На сьогоднішній день у кримінальному провадженні допитано понад 50 осіб. Також призначено 26 судово-медичних експертиз.

У ДБР повідомили, що нині триває розшифровка двох бортових самописців. Перший з них надає інформацію щодо радіобміну між командиром екіпажу і екіпажем, а також групою керівництва польотів. Другий самописець – відповідає за показники усіх вузлів та агрегатів під час проведення польотів і вказує на коректність або некоректність їх роботи.

- Для того, щоб об’єктивно оцінити, уточнити, або висунити нові версії необхідно співставити один чорний ящик з іншим. Розшифровка показників потребує певного часу, вона проводиться спеціалістами Головної інспекції Міністерства оборони України, - підкреслив керівник ГСУ ДБР.

У свою чергу Льошенко додав, що ще потрібно провести колосальний комплекс слідчих дій, одним із основних об’єктів досліджень буде співставлення відомостей. Остання хвилина, яка була опублікована в ЗМІ, це виключно радіообмін "земля-повітря", але для повної картини необхідно співставити розмови між пілотом-командиром корабля- механіком".

Як підкреслили у Держбюро розслідувань, версії щодо теракту чи диверсії можна буде остаточно відкинути після проведення вибухо-технічної експертизи та завершення роботи технічної комісії Міноборони .

- Всі версії, які нині лунають у ЗМІ, слідством не відкидаються, - акцентував Борчаковський.

Водночас у Бюро спростували відомості губернатора Харківської області Олексія Кучера про відмову двигуна у літака АН-26.

- Була інформація щодо зниження тиску індикатора крутного моменту. А та інформація, яка звучить, що взагалі відмовив двигун - не відповідає дійсності, - твердить керманич ГСУ Бюро.

Також ДБР не відомо на чому грунтувалася публічна заява очільника Харківської ОДА про теракт, як імовірну версію авіакатастрофи.

Як нагадує Резонанс, за даними Генерального прокурора Ірини Венедіктової серед основних версій трагедії біля Чугуєва - технічна несправність літака; помилка при пілотуванні або неправильна оцінка ситуації та технічного стану екіпажем; неналежна організація чи керування польотом, зовнішнє втручання, що могло призвести до технічної несправності літака.

30 вересня у ДБР журналістам пояснили, що "ці версії виникли в результаті первинного огляду місця події, дослідження даних радіообміну екіпажу і диспетчерів".

БАТЬКО КУРСАНТА, ЯКИЙ ВИЖИВ В АВІАКАТАСТРОФІ В ЧУГУЄВІ, РОЗПОВІВ, ЩО САМ ПЕРЕЖИВ ТРИ ПАДІННЯ ЛІТАКІВ

Як повідомлялось, ввечері 25 вересня на автодорозі Київ-Харків-сталася авіакатастрофа. Під час планових навчальних польотів впав і загорівся військовий літак марки АН-26, який здійснював посадку на аеродромі військової частини в місті Чугуєві Харківської області. На борту перебували 27 осіб (20 курсантів і 7 офіцерів Харківського університету Повітряних сил ЗСУ ім. Кожедуба). Вижив один курсант.

Розпочато досудове розслідування за фактом порушення правил польотів і підготовки до них, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 416 Кримінального кодексу України).

БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ. ЧОМУ У ЗСУ ПОВТОРЮЮТЬСЯ АВІАКАТАСТРОФИ?

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram