6 листопада 2019 року у Вищій раді правосуддя відбулася робоча зустріч з питань стратегії розвитку Служби судової охорони. Під час робочої зустрічі представники Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України, посадові особи Міністерства юстиції Канади, Служби шерифів Канади та українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи в Україні обговорили стратегію створення та розвитку Служби судової охорони.
Про це пише Резонанс із посиланням на пресцентр Судової влади України.
«Метою створення Служби судової охорони є не лише забезпечення безпеки судів, а й гарантія безпеки учасників судових процесів», – наголосив Голова ВРП Андрій Овсієнко, зауваживши, що в основу розвитку української судової охорони покладено саме досвід діяльності та подолання складних ситуацій Служби шерифів Канади. Також повідомив, що Служба створювалася на мінімальній нормативній базі, забезпечення її ефективної роботи потребувало внесення змін до чинного законодавства.
ПРО ЗАХИСТ СВІДКІВ ТА НОВУ ДЕРЖАВНУ СТРУКТУРУ
Голова Служби судової охорони Валерій Бондар подякував Проекту, органам та установам системи правосуддя, представнику Комітету за допомогу у створенні та становленні Служби судової охорони в Україні й підтримку.
Стратегія розвитку Служби судової охорони охоплює період до 2022 року. Серед її ключових завдань як державного органу у системі правосуддя, створеного для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах, належить також припинення проявів неповаги до суду, охорона приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу. Становлення Служби відбуватиметься у три етапи.
Перший (2019–2020 роки) – це комплектування органів управління та підрозділів, що виконуватимуть завдання з охорони Вищого антикорупційного суду та інших об’єктів, навчання та підвищення кваліфікації співробітників, охорона 100 % об’єктів у місті Києві, Київській та Вінницькій областях, апеляційних та місцевих судів у 16 областях України (у 2020 році Службою буде взято під охорону 405 об’єктів). На другому етапі (у 2021 році) планується забезпечити охорону решти об’єктів (855), доукомплектувати штат органів управління та підрозділи оперативно-раптової дії і особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей. Третій етап (2022 рік) – це завершення навчальних програм, доукомплектація підрозділів оперативно-раптової дії, завершення матеріально-технічного оснащення Служби.
Очікується формування підрозділів швидкого реагування та фізичної охорони суддів, які діятимуть у семи регіонах (округах) для реагування на спеціальні потреби та виклики.
«Ми постійно підтримуємо зв’язок із Головою Вищої ради правосуддя для вирішення найбільш нагальних питань, серед яких фізична охорона суддів Вищого антикорупційного суду та членів їхніх родин тощо», – наголосив Бондар.
Суддів хвилюють питання, чи стане Служба суб’єктом оперативно-розшукової діяльності, чи візьме на себе відповідальність за конвоювання підсудних у судові засідання тощо, які наразі є предметом фахової дискусії.
Наразі триває процес матеріально-технічного оснащення Служби, здійснюється закупівля автомобілів, зброї, одягу, технічного оснащення тощо.
Серед важливих напрямів роботи голови Служби – організація навчального процесу для співробітників Служби у співпраці із Національною школою суддів України.
У свою чергу, Генеральний директор Служби охорони Федеральної Служби судового адміністрування Канади Лучіано Бентенуто зазначив, що підтримує такий стрімкий та амбітний план розвитку Служби судової охорони, зауважив, що гордий долучитися до історичного етапу створення української служби судової охорони. Водночас порадив провести аудит безпеки судів перед запровадженням повноцінної роботи Служби в Україні, що, на його думку, дасть змогу краще планувати роботу та більш оперативно реагувати на потреби судів. Канадську методологію планування бюджетних витрат на судову охорону запропонувала заступник Міністра юстиції провінції Британська Колумбія (Канада) Лінда Кавано.