Адміністрація президента США Дональда Трампа упродовж останніх тижнів передала європейським країнам низку документів із баченням майбутнього повоєнного відновлення України та поступового повернення російської федерації у глобальні економічні процеси.
Про це розповідає Резонанс
Пропозиції США: інвестиції та використання російських активів
Один з американських документів деталізує можливість для компаній зі США отримати доступ до приблизно 200 мільярдів доларів заморожених російських активів, які планують інвестувати у відбудову українських проєктів. Серед запропонованих ідей – створення сучасного дата-центру, що використовуватиме енергію Запорізької АЕС, яка наразі перебуває під контролем російських військ.
Інший документ стосується інтеграції економіки росії у світовий ринок. У ньому передбачено потенційні інвестиції американських компаній у стратегічні сектори російської економіки: від видобутку рідкісноземельних металів до буріння нафти в Арктиці, а також відновлення постачання енергоресурсів з рф до країн Західної Європи.
Розбіжності між США та Європою щодо російських активів
Європейська комісія наполягає на використанні заморожених російських активів як гарантії «репараційного кредиту» для України. Водночас американська сторона застерігає, що такий підхід швидко призведе до вичерпання озвучених коштів. За інформацією джерел, Вашингтон готовий залучати приватні інвестиції, що дозволило б збільшити загальну суму до 800 мільярдів доларів під управлінням США.
Європейські чиновники висловлюють стурбованість, що реалізація американського плану дозволить москві відновити економіку, що може зміцнити її військовий потенціал. За оцінками західної розвідки, російська економіка вже протягом шести місяців перебуває в стані рецесії, а спроби водночас підтримувати військовий сектор і стримувати ціни створюють серйозні ризики для банківської системи країни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 8 грудня заявив, що ставиться до планів США «скептично».
Деякі європейські експерти порівнюють американські ініціативи з попередніми проєктами Дональда Трампа, а також із Ялтинською конференцією 1945 року, коли лідери союзників встановлювали післявоєнний порядок у світі.
Варто зазначити, що ідеї щодо спільного використання російських активів для інвестицій вже фігурували у першій версії американського мирного плану з 28 пунктів, оприлюдненого наприкінці листопада. У ході переговорів між США та Україною документ був доопрацьований і скорочений, обговорення триває й досі.
Питання заморожених російських активів залишається предметом гострих суперечок як між США та ЄС, так і всередині Європейського Союзу. Єврокомісія пропонує надати Україні «репараційний кредит» під заставу цих коштів, але Бельгія, яка зберігає найбільшу їх частину, виступає проти такої ініціативи.
Офіційна позиція москви та процес перемовин
«США та росія досягли згоди про нейтральний, позаблоковий та без’ядерний статус України. На останній зустрічі президента володимира путіна і спецпосланця Стіва Віткоффа вдалося усунути всі непорозуміння після паузи, що виникла слідом за самітом на Алясці», – повідомив міністр закордонних справ рф Сергій Лавров.
За словами Сергія Лаврова, москва передала Вашингтону додаткові пропозиції щодо колективних гарантій безпеки та наполягає на комплексному пакеті домовленостей про «міцний сталий мир». Глава МЗС рф стверджує, що росія прагне довгострокового політичного врегулювання, тоді як європейські країни націлені лише на перемир’я та «перепочинок для України».
Лавров також заявив, що після перемовин у Стамбулі росія та Україна провели обмін майже двома з половиною тисячами військовополонених, а також повернули понад 11 тисяч тіл загиблих військових. Водночас міністр стверджує, що втрати Збройних сил України «перевищили один мільйон людей і продовжують зростати», при цьому джерела цієї статистики він не розкрив.