25 березень 2024, Понеділок, 03:35

Суд надав ДБР доступ до документів, що становлять лікарську таємницю

15 Квітня 2020г.
Dscn4288

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва задовольнив клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора та надав групі слідчих СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які становлять лікарську таємницю. А саме до медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка знаходяться у Військово-медичному центрі Південного регіону - для долучення до матеріалів кримінального провадження та проведення відповідних експертиз.

Про це інформує Резонанс 15 квітня із посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень.

Нагадаємо, у лютоому 2020 року прокурори спеціалізованого підрозділу з протидії катуванням Офісу Генерального прокурора повідомили начальника слідчого відділення одного з територіальних підрозділів поліції в Одеській області, а також слідчого цього ж підрозділу про підозру у вчиненні катування.

За даними ОГП, "поліцейські навмисно силоміць перешкоджали протягом кількох годин вивезенню з районної до обласної лікарні особи, яка перебувала у вкрай важкому стані та потребувала негайного хірургічного втручання. Працівники поліції пояснювали свої дії нібито потребою відібрати зразки крові для оцінки стану її сп’яніння. При цьому, лікарі повідомили їм, що зразки вже були відібрані у присутності слідчого, й стан алкогольного сп’яніння не підтвердився. Таке пояснення не задовольнило працівників поліції, вони спочатку не дозволяли лікарям вивести потерпілого з реанімаційного відділення, потім протягом кількох годин не дозволяли швидкій виїхати за межі лікарні, й врешті решт застосовуючи фізичну силу витягли його зі швидкої, одягли кайданки та затягли назад до лікарні, вимагаючи від лікарів повторно відібрати у потерпілого кров для аналізу".

Враховуючи тривалість таких дій, а також вкрай важкий стан пацієнта, спираючись на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої ненадання медичної допомоги за наявності загрожуючих життю обставин є катуванням, такі дії працівників поліції були кваліфіковані прокурорами підрозділу ОГП саме як катування.

Як вбачається із судових документів, слідчими теруправління ДБР, розташованого у м. Миколаєві здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018160180000262 від 20.02.2018.

Двоє працівників патрульної поліції Одещини два роки тому вночі 19 лютого біля с. Ананьїв застосували насильство до водія автомобіля «FORD FOCUS», "перевищили свої службові повноваження, внаслідок яких потерпілий на місці втратив свідомість. За годину він  був доставлений каретою швидкої медичної допомоги до Ананьївської центральної районної лікарні у вкрай важкому стані, з розривом нижнього полюсу лівої нирки".

- У зв`язку із важким станом здоров`я ОСОБА_1 лікарями Ананьївської центральної районної лікарні, після проведення огляду внутрішніх органів, прийнято рішення транспортувати потерпілого до Одеської обласної клінічної лікарні для надання медичної допомоги. При цьому, лікарем-наркологом Ананьївської центральної районної лікарні ОСОБА_7 на підставі направлення чергового Ананьївського відділення поліції ОСОБА_8 , в присутності слідчого вказаного відділення поліції ОСОБА_5 в 11.10 год. проведено медичний огляд ОСОБА_1 , наслідком якого стан сп`яніння не виявлено, - зазначено у судовій ухвалі. - За цим слідчий Бабіч В.В. по телефону повідомив виконувача обов`язки начальника слідчого відділення Рябого А.Ю. про відсутність сп`яніння у ОСОБА_1 та необхідність його подальшого транспортування до м. Одеси.

Як вважає слідство, після цього у поліцейських виник умисел на вчинення неправомірних дій у виді катування особи, яка перебувала у важкому стані, або повторно відібрати зразки крові та отримати від зізнання у тому, що він перебував за кермом у стані сп`яніння.

- На виконання злочинного умислу з вказаною метою, для підтвердження доводів працівників патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , слідчий Бабіч В.В. спільно з виконуючим обов`язки начальника слідчого відділу Рябим А.Ю. в період приблизно з 11.10 год. по 14.00 год. із застосуванням насильства утримували потерпілого ОСОБА_1 , що унеможливлювало його виїзду до Одеської обласної клінічної лікарня для надання невідкладної медичної допомоги. В результаті отриманих тілесних ушкоджень та інших протиправних дій працівників поліції, 20.02.2018 в Одеській обласній клінічній лікарні ОСОБА_1 проведено операцію - люмботомія зліва, зашиття розриву нижнього полюсу лівої нирки, дренаж заочеревинного простору зліва та у подальшому його визнано інвалідом 3 групи, - йдеться в ухвалі.

Рішенням слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.01.2020 було призначено комісійну судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеня тяжкості отриманих тілесних ушкоджень.

У ході проведення вказаної експертизи органу досудового розслідування від КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшло клопотання в порядку ст. 69 КПК України про надання оригіналів медичних документів.

Таким чином, зазначив суд, виникла необхідність в тимчасовому доступі до оригіналу медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого у Військово-медичному центрі Південного регіону, "оскільки вона дасть змогу провести об`єктивну, неупереджену та всебічну судово-медичну експертизу, яку можливо використати як доказ відомостей, та без їх отримання неможливо іншим способом провести експертизу та встановити дійсні обставини кримінального правопорушення".

Ці відомості є фактичними даними на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а відтак, відповідно, до ст.ст. 84, 99 КПК України можуть бути використані як доказ, - вказано у судовій ухвалі. - Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).

Згідно ст.159 КПК України,тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою,у володінні якої знаходяться такі речі і документи,можливості ознайомитися з ними,зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

За змістом ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду підчас судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Відповідно до частин 5 та 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання,мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КПК України, відомості, які можуть становити лікарську таємницю, відносяться до охоронюваної законом таємниці та порядок доступу до неї регулюється положеннями ч.5, 6 та 7 ст.163 КПК України

Відповідно до Клятви лікаря, що затверджена Указом Президента України від 15.06.1992 р. №349, - кожен лікар зобов`язується зберігати лікарську таємницю, а також ст.39 «Основ законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 р. №2801-ХІІ пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Іншими заходами встановити або довести відомості про зазначені вище обставини не можливо, оскільки така інформація перебуває у володінні Військово-медичному центрі Південного регіону.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 160 КПК України, слідчим доведено наявність обставин, на які він посилається, та наявність підстав, передбачених частинами 5-7 ст. 163 КПК України

отримати необхідні документи іншим способом неможливо, таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до документів, а тому є підстави для задоволення клопотання. При цьому судом враховується, що з огляду на суть кримінального правопорушення, за яким здійснено правову кваліфікацію кримінального провадження та обсяг слідчих дій, які необхідно вчинити для проведення повного та всебічного досудового розслідування, У зв`язку із важким станом здоров`я ОСОБА_1 лікарями Ананьївської центральної районної лікарні, після проведення огляду внутрішніх органів, прийнято рішення транспортувати потерпілого до Одеської обласної клінічної лікарні для надання медичної допомоги.

При цьому, лікарем-наркологом Ананьївської центральної районної лікарні ОСОБА_7 на підставі направлення чергового Ананьївського відділення поліції ОСОБА_8 , в присутності слідчого вказаного відділення поліції ОСОБА_5 в 11.10 год. проведено медичний огляд ОСОБА_1 , наслідком якого стан сп`яніння не виявлено.

За цим слідчий Бабіч В.В. по телефону повідомив виконувача обов`язки начальника слідчого відділення Рябого А.Ю. про відсутність сп`яніння у ОСОБА_1 та необхідність його подальшого транспортування до м. Одеси.

Після чого у працівників поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник умисел на вчинення неправомірних дій у виді катування ОСОБА_1 , який за станом здоров`я в цей момент перебував у важкому стані, з метою примусити вчинити дії, що суперечать його волі, повторно відібрати зразки крові, отримати від нього відомості та визнання факту вживання алкогольних напоїв та перебування близько 00.20 год. 19.02.2018 в с. Ананьїв, Одеської області за кермом автомобіля «FORD FOCUS» у стані сп`яніння.

На виконання злочинного умислу з вказаною метою, для підтвердження доводів працівників патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , слідчий Бабіч В.В. спільно з виконуючим обов`язки начальника слідчого відділу Рябим А.Ю. в період приблизно з 11.10 год. по 14.00 год. із застосуванням насильства утримували потерпілого ОСОБА_1 , що унеможливлювало його виїзду до Одеської обласної клінічної лікарня для надання невідкладної медичної допомоги.

В результаті отриманих тілесних ушкоджень та інших протиправних дій працівників поліції, 20.02.2018 в Одеській обласній клінічній лікарні ОСОБА_1 проведено операцію - люмботомія зліва, зашиття розриву нижнього полюсу лівої нирки, дренаж заочеревинного простору зліва та у подальшому його визнано інвалідом 3 групи.

Рішенням слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.01.2020 призначено комісійну судово-медичну експертизу ОСОБА_1 , з метою встановлення ступеня тяжкості отриманих тілесних ушкоджень.

В ході проведення вказаної експертизи органу досудового розслідування від КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшло клопотання в порядку ст. 69 КПК України про надання оригіналів медичних документів.

Таким чином, виникла необхідність в тимчасовому доступі до оригіналу медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , яка знаходяться у Військово-медичному центрі Південного регіону за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, з метою її вилучення, оскільки вона дасть змогу провести об`єктивну, неупереджену та всебічну судово-медичну експертизу, яку можливо використати як доказ відомостей, та без їх отримання неможливо іншим способом провести експертизу та встановити дійсні обставини кримінального правопорушення.

Ці відомості є фактичними даними на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а відтак, відповідно, до ст.ст. 84, 99 КПК України можуть бути використані як доказ.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).

Згідно ст.159 КПК України,тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою,у володінні якої знаходяться такі речі і документи,можливості ознайомитися з ними,зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

За змістом ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду підчас судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Відповідно до частин 5 та 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання,мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КПК України, відомості, які можуть становити лікарську таємницю, відносяться до охоронюваної законом таємниці та порядок доступу до неї регулюється положеннями ч.5, 6 та 7 ст.163 КПК України

Відповідно до Клятви лікаря, що затверджена Указом Президента України від 15.06.1992 р. №349, - кожен лікар зобов`язується зберігати лікарську таємницю, а також ст.39 «Основ законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 р. №2801-ХІІ пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 160 КПК України, слідчим доведено наявність обставин, на які він посилається, та наявність підстав, передбачених частинами 5-7 ст. 163 КПК України, отримати необхідні документи іншим способом неможливо, таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до документів, а тому є підстави для задоволення клопотання. При цьому судом враховується, що з огляду на суть кримінального правопорушення, за яким здійснено правову кваліфікацію кримінального провадження та обсяг слідчих дій, які необхідно вчинити для проведення повного та всебічного досудового розслідування, такий ступінь втручання щодо зазначених вище документів, повністю виправдовує потреби досудового розслідування, - ухвалив суд.

Іншою ухвалою суд надав групі слідчих СУ ТУ ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які становлять лікарську таємницю, а саме до документів, які стали підставою для надання ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності, у тому числі актів його огляду в МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) з приводу надання йому інвалідності, які знаходяться у Подільській міжрайонній МСЕК КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи".

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ БУМЕРАНГ