Колегія суддів ВАКС 2 квітня задовольнила клопотання першого заступника керівника САП Офісу Генпрокурора та закрила кримінальне провадження за обвинуваченням експрокурора сил АТО у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України. Про це повідомляє Резонанс 3 квітня, посилаючись на прес-центр ВАКС.
За даними Актикорупційного суду, експрокурор обвинувачувався у тому, що, працюючи на посадах начальника управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами АТО Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, та військового прокурора сил АТО, набув у власність грошові кошти понад 2, 8 млн. грн, що значно перевищувало його офіційні доходи. Законність підстав набуття таких коштів обвинувачений на досудовому слідстві не довів.
У лютому 2020 року до ВАКС надійшло клопотання заступника керівника САП Офісу Генпрокурора про закриття кримінального провадження. Адже стаття 368-2 КК України, за якою пред’явлено дане обвинувачення, рішенням Конституційного Суду України від 26.02.2019 № 1-р/2019 визнана такою, що не відповідає Конституції України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, інші учасники не заперечували проти його задоволення.
За результатами розгляду клопотання колегія суддів визнала необхідність його задоволення, оскільки стаття 368-2 КК України, за якою пред’явлено дане обвинувачення, визнана неконституційною та втрачає чинність з дня його ухвалення. Таке Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим та остаточним, з огляду на положення Конституції України. Тобто кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Так, судом одночасно із прийняттям рішення про закриття провадження, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 174 КПК України та за відсутності передбачених підстав для застосування спеціальної конфіскації, скасовано арешт майна та банківських рахунків, накладених у даному кримінальному провадженні.
Як інформував Резонанс, торік 22 листопада на той час генпрокурор Руслан Рябошапка про звільнення з органів прокуратури прокурора Костянтина Кулика. Напередодні Рябошапка повідомив, що з 1 січня "відомий на весь світ" прокурор К.Кулик не працюватиме у ГПУ через те, що не пройшов переатестацію.
Нагадаємо, 29 березня 2019 року, заступник керівника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генпрокуратури України та очільник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Костянтин Кулик заявив, що колишні і нинішні високопосадовці, а також нардепи є фігурантами так званої справи Сергія Курченка. Відповідну заяву представника ГПУ було зачитано в ефірі програми "Право на владу". Зокрема він зазначив, щоб направити справу Курченка до суду, необхідно прийняти процесуальні рішення і щодо його співучасників: екс-керівника адміністрації президента Бориса Ложкіна, нардепа від БПП Григорія Шверка, чинного заступнику глави АП Олексія Філатова, екс-керівник НБУ Валерії Гонтарєвої, співвласника інвесткомпанії ICU Костянтина Стеценка, екс-міністра екології Миколи Злочевського та іншіх.
Кулик був одним із основних процесуальних керівників у розслідуванні щодо одіозного «младоолігарха» Сергія Курченка. Саме активізацією слідства він пояснює появу кримінального провадження проти нього. В інтерв’ю Резонансу прокурор публічно звинуватив керівників НАБУ та САП у виконанні “замовлення” щодо розвалу справи злочинної організації Януковича-Курченка.
КОСТЯНТИН КУЛИК: МОЖЕ І В УКРАЇНІ СТВОРИТИ "АНТИКОРУПЦІЙНІ" СІЗО ТА В’ЯЗНИЦІ?