Головна Суспільство На Сумщині ще троє людей поранені під час атаки російських дронів

На Сумщині ще троє людей поранені під час атаки російських дронів

ще троє жителів Сумщини постраждали через російські дрони

Російські повітряні удари по Сумській області не припиняються: місцева прокуратура інформує про нові випадки поранень цивільних внаслідок атак безпілотників.

Про це розповідає Резонанс

За даними органів правопорядку, близько 14:30 ворог атакував цивільну інфраструктуру в Сумській громаді, внаслідок чого отримали поранення двоє чоловіків віком 49 та 28 років. Правоохоронці документують обставини події і вже відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.

«Вже о 14:50 у Сумах ворожий безпілотник поцілив у припаркований поблизу ТЦ автомобіль. Постраждав 23-річний юнак», – додає відомство.

Слідчі фіксують наслідки чергової атаки та проводять необхідні експертизи для встановлення всіх обставин. Справу передано до розгляду відповідно до норм кримінального процесу.

Масштаб уражень і постраждалі в регіоні

Раніше обласна влада повідомляла, що внаслідок обстрілів у Сумському, Охтирському та Шосткинському районах загинули троє людей, ще десятеро отримали поранення. Атаки завдаються з різних типів озброєння: ударні безпілотні літальні апарати, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню.

Кваліфікація дій та норми міжнародного права

Українська влада й міжнародні організації кваліфікують систематичні удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини. Особливо небезпечним вважають цільові удари по об’єктах життєзабезпечення — електростанціях, водопостачанню, зв’язку і медичних закладах — які спрямовані на позбавлення населення необхідних умов для життя.

Фахівці з міжнародного права та правозахисники наголошують, що такі дії можуть мати ознаки геноциду за наявності умислу повністю або частково знищити національну групу. Переліку таких проявів наводять:

  • оголошення намірів щодо знищення українців і публічні заклики до їхнього винищення;
  • цілеспрямовані напади на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, води, зв’язку і меддопомоги;
  • переслідування, депортація або насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
  • знищення інтелігенції та культурних носіїв, викрадення або знищення архівів і музейних експонатів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. На сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них.

Водночас керівництво росії заперечує, що її армія здійснює цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та населенню, попри численні факти та документування наслідків атак.

Правоохоронні органи продовжують розслідування кожного інциденту, фіксуючи пошкодження й опитуючи потерпілих, щоб забезпечити правове реагування на всі випадки посягань на життя та здоров’я цивільних.

Читайте також