Білецький чудово розумів, що я зможу просто закидати його питаннями, на які він нічого не зможе відповісти, враховуючи те, що я досліджую т.зв. “Азовський рух” та їхні чисельні злочини вже не перший рік. А почалося все з двух розслідувань загадкової справи загибелі колишнього близького соратника Білецького Ярослава Бабича, до якої як мінімум побічно причетні як колишне керівництво полку “Азов”, так і верхівка МВС. Ці мої статті опублікувало Радіо Свобода, завдяки чому багато чого цікавого узнали навіть за кордоном – в українській діаспорі.
“Вожді”, подібні до Грішіна та Соболєва, переслідують на так званому “Міхомайдані” одну єдину ціль – каналізацію та паралельний контроль народного обурення на користь влади?!
Рік тому у своїй статті “Гібридні патріоти” я, зокрема, писав й наводив фотокопію документа: “В моем распоряжении оказалась копия весьма интересного документа из материалов уголовных производств, открытых в отношении обвиняемых в преступлениях “торнадовцев”. С учетом того, что некоторые гражданские активисты сегодня настойчиво пытаются выдать откровенных преступников за борцов с сепаратистами и политических узников, а также ввиду большой общественной значимости проблемы, считаю необходимым его обнародовать. Тем более, что в многочисленных обвинениях главного военного прокурора Матиоса, ранее озвученных в информпространстве, ни разу не упоминалось о связи “добровольцев” с луганскими террористами. Может быть, потому что за данными схемами стоят очень высокие люди с самой верхушки властного Олимпа? А, может, из-за того, что у нас война до сих пор не признана на официальном уровне..?
Згорів (очевидно, спалили) сумнозвісний “гуртожиток переселенців” (він жеж “будинок Арбузова”) по вулиці Обухівській, 60. Той самий через який давно тривав недитячий конфлікт, який згодом вилився в бійку із застосуванням рук, ніг та травматичної зброї між Діобою (Коханівським) та Качмалою (Ремом), а днями фактично продовжився резонансним скандалом в Святошинському райсуді із побиттям новітніми “беркутятами” активістів та журналістів.
Артем Фурманюк, для Ракурса
Бывший СБУшник Бурба, принимавший решение о продолжении сотрудничества группы Лесника с ГУР после смены их кураторов, вскоре после ухода Кондратюка в АП Порошенко возглавил Главное разведывательное управление. Таким образом устранение Мужчиля произошло уже при его руководстве данным силовым ведомством. Что могло быть общего с этими людьми у Мужчиля? Очень мало. Поэтому, по свидетельствам Хильды, за несколько дней до убийства Лесник принял решение сворачивать сотрудничество с ГУР. Последней каплей для него стал слив в сеть данных по личному составу ССО, в котором он небезосновательно обвинил руководство Главного разведывательного управления.
Артем Фурманюк, для Ракурсу Кримінальні ОЗУ, на які влада за два з половиною роки перетворила колишні добровольчі підрозділи, насправді загрожують самому існуванню України
Сплинуло рівно 2 роки з того дня, як пара-трійка сотень українських патриотів вийшли під Верховну Раду протестувати проти надання “особливого статусу” Донбасу та згвалтування української Конституції в цілому, а влада влаштувала криваву провокацію з вибухом гранати та смертями призивників-нацгвардійців.
Олеся Мирошниченко, Резонанс Вітчизняне МЗС та хорватські ЗМІ розповідають про автокатастрофу, в якій загинула громадянка України та її супутник. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на ВВС Україна. Як передає Резонанс, загибель Ірини Бережної викликала неоднозначну реакцію у соцмережах.
Артем Фурманюк, для Резонанса То, о чем долгое время предпочитали умалчивать и не замечать в упор, свершилось. Сама динамика и направление развития событий в неофеодальной Украине за последние полгода дает отчетливо понять: страна погрузилась в бездну преступности и беззакония, в сравнении с которой пресловутые “лихие 90-е” покажутся всего-навсего цветочками.
Рік тому я писав конкретно про цю історію у своїй статті “Отжим квартир без конца и края, или тест для нового прокурора Киева” для Резонансу
Мені достеменно відомо про існування щонайменше трьох заяв від ошуканих бійців, які заявили на своє командування в прокуратуру. Все це легко перевіряється, адже заяви були зареєстровані прокуратурою в січні 2015-го, до того, як були перенаправлені для подальших розглядів до ГУ УМВС в Київській області — до одного з безпосередніх кривдників заявників Трояна.
За останні три роки особовий склад «Азова» оновився на 95%. Зі справжніх патріотів-добровольців перших хвиль набору в цій структурі сьогодні не лишилося майже нікого. Вони або звільнилися чи демобілізувалися, або загинули від рук бойовиків ЛНР/ДНР, або були вбиті своїми ж «побратимами». Все це аж ніяк не заважає Білецькому і Ко на повну використовувати славне ім’я полку в меркантильних цілях. Так само, як і відмазувати своїх підопічних «мокрушників» від кримінальної відповідальності, прикриваючись вимогами ввести амністію для АТОшників.