Наразі у КС з’явився шанс “відірватися” від політичного прив’язу і стати незалежним органом, який служитиме Україні і охоронятиме Конституцію. Чи використають його судді? Чи підуть по уготованому їм шляху, за яким остаточний крах конституційності й самого органу? Це стане очевидним найближчим часом – з того, чи насміляться судді КС виконати свій конституційний обов’язок, і хто стане головою КС.
Олена Мельник, «Резонанс» У ГПУ підвели підсумки «виконання органами прокуратури у 2016 році покладених функцій та завдань». Проблематику прокурорсько-слідчої діяльності обговорювали наживо. Без переможних реляцій. І без Петра Порошенка, але за участі народних депутатів із профільних комітетів, що видається цілком логічним для парламентсько-президентської країни. Не зрозумілим для здоровому глузду лишилось інше. Поважне зібрання чомусь оминуло увагою військову юстицію. Погодьтесь, у країні де війна, анексія та окупація територій, питання додержання законності у воєнній сфері мало б стати стрижнем публічного звіту Генерального прокурора.
Всеволод Розумовський, для «Резонансу» Коли розроблявся профільний Закон «Про судоустрій і статус суддів» одним із його нововведень стало створення Громадської ради доброчесності (ГРД), до якої мали увійти лідери громадської думки, які розуміються на внутрішніх процесах судової системи та користуються авторитетом не лише юридичної спільноті, але й суспільства.
У Національній поліції України створено Управління з питань кадрового контролю, протидії корупції та проведення люстрації, яке очолив полковник поліції Дмитро Загарія. Він два роки був керівником Головного управління МВС України у Львівській області, з листопада 2015 року – очолив Головне управління НПУ у Львівській області.
В Європейському суді з прав людини розпочали справу проти України. Позивачі – люстровані чиновники. Рішення у цій справі, метафорично висловлюючись, стане вироком не тільки псевдореформованій судовій системі, яка показала свою неспроможність захистити права українських громадян, а й лідерам політичної більшості, що так і не змогла виправдати сподівань виборців та виконати історичну місію з очищення влади.
Елена Мельник, “Резонанс”
Глава секции оперативного реагирования Комитета защиты прав адвокатов и гарантий адвокатской деятельности Национальной ассоциации адвокатов Украины Виталий Сердюк один из первых в июле этого года приехал в офис своего коллеги Андрея Цыганкова, когда с обыском пришло НАБУ. «Очевидно, иных методов обеспечения состязательности процесса у детективов не осталось!», – сказал он тогда «Резонансу». С чем связано тотальное давление на адвокатов и их преследование, почему безнаказанно нарушается адвокатская тайна и прослушиваются адвокаты, и какие особенности «большого дела» Януковича специально для «Резонанса» рассказал адвокат и партнер AVER LEX Виталий Сердюк.
Олеся Мирошниченко, для «Резонансу»
27 жовтня Конституційний суд України вчергове зробить спробу розглянути закон про очищення влади. Компетентне джерело «Резонансу» сумніваються, що завтра суд «хоч щось спроможиться ухвалити». «Аби визнати неконституційність люстрації по-українськи у КСУ просто не вистачає голосів», – каже співрозмовник, і додає про шалений тиск з боку влади, включно із кримінальним провадженням та обшуками сина судді-доповідача. Натомість інший юридичний експерт, навпаки переконує, що завтра таки буде проголошено рішення. «У суддів немає іншого виходу, бо понад рік тягнеться цей конституційний процес, і за цей час до Європейського суду з прав людини надійшло 8 скарг від громадян України, які вважають, що їх протиправно позбавили права на професію. Останнє звернення – від люстрованого прокурора – суд у Стразбурзі взяв до провадження буквально за два тижні після надходження», – каже юрист.