Всеволод Розумовський, для Резонансу Перебіг конкурсу до Верховного Суду продемонстрував, що однією з підстав отримання тими чи іншими кандидатами до Верховного Суду негативних висновків від Громадської ради доброчесності слугувала приватизація суддями службового житла. Однак, в цьому контексті слід згадати вже про екс-заступника Генерального прокурора України та кандидата на посаду антикорупційного прокурора Віталія Каська.
За результатами ознайомлення з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб виявилось, що Михайло Жернаков, Роман Куйбіда та Тарас Шепель, ще до входження до складу Громадської ради доброчесності, у липні 2016 року зареєстрували Громадську організацію «Фундація Деюре».
Нещодавно на сайті руху «Чесно! Фільтруй суд», було розміщено інформацію щодо кандидатів на посаду суддів Верховного Суду (ВС), які пройшли перший відбірковий етап конкурсу.
Член Ради суддів України, кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя та судді Верховного Суду. Все це про суддю Житомирського апеляційного адміністративного суду Богдана Моніча. Черговий «фаворит» Реанімаційного пакету реформ, який неодноразово отримував схвальні відгуки члена Громадської ради доброчесності Романа Маселко, набрав необхідну кількість балів для продовження участі у конкурсі на посаду судді ВС та досить впевнено крокує вперед.
У першій частині про Леоніда Ємця, ми вже писали про його друзів, про дивні речі в його біографії щодо наукового стажу та дисертації. У другій частині ми зупинились на аналізі його декларацій і виявили безліч білих плям, які мають обов’язково привернути увагу не лише журналістів, але й Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Національне агентство запобігання корупції (НАЗК), Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), Вищу раду правосуддя (ВРП) та Громадську раду доброчесності (ГРД). Однак відповідно органи досі мовчать.
«Резонанс» неодноразово звертав увагу читачів на кандидатів в судді Верховного Суду, які є близькими особами до членів Громадської ради доброчесності (ГРД) та Реанімаційного пакету реформ (РПР). Серед них – суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Ольга Мінаєва, яка є мамою Михайла Жернакова (члена ГРД та члена РПР, суддя Апеляційного суду Харківської області Світлана Кругова – мати компаньйона члена ГРД Леоніда Маслова (члена ГРД) та та народний депутат Леонід Ємець – товариш і близький соратник РПР.
В першій частині про Леоніда Ємця, ми вже писали про коло друзів у Леоніда, про білі плями в його трудовій біографії та написанні дисертаці. Чи буде враховано цю інформацію Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), Національним агентством запобігання корупції (НАЗК), Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) та Вищою радою правосуддя (ВРП) – побачимо.
Всеволод Розумовський, для “Резонансу” Сподіваємося, що члени ГРД, ВККС та ВРП впораються із покладеним на них завданням щодо формуванню Верховного Суду і детально проаналізують кандидатів.
Всеволод Розумовський для “Резонансу”
Ночним голосуванням 21 грудня 2016 року парламентом було прийнято Закон України «Про Вищу раду правосуддя». В прикінцевих та перехідних положеннях до цього Закону містяться зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, якими посилюються повноваження вже відомої нам Громадської ради доброчесності, органу, що має сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
Наближення часу кваліфікаційного оцінювання кандидатів до Верховного Суду, ще більше привертає увагу до тих осіб, які будуть займатися питання встановлення відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності. Однак, Громадська рада доброчесності при ВККС, яка повинна згідно закону сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів в цьому питанні, навряд чи може похвалитися високим рівнем цих якостей серед власних представників.
Всеволод Розумовський, для «Резонансу» Коли розроблявся профільний Закон «Про судоустрій і статус суддів» одним із його нововведень стало створення Громадської ради доброчесності (ГРД), до якої мали увійти лідери громадської думки, які розуміються на внутрішніх процесах судової системи та користуються авторитетом не лише юридичної спільноті, але й суспільства.