Якою має бути військова юстиція у країні, де фактично тривають бойові дії? І чи суперечить військова прокуратура стандартам НАТО? Про це у розмові з Військовим прокурором Західного регіону України полковником юстиції Віталієм Вдовитченком.
Минає рік, як органи прокуратури позбавлені права проводити досудове розслідування. В тому числі і військова прокуратура. А чим саме займаються зараз близько 600 військових прокурорів і слідчих та близько 100 технічних працівників, які забезпечують їх діяльність. Інформації про їх скорочення не було, в конкурсі на перехід у Державне бюро розслідувань участь приймали одиниці.
Анатолій Маркевич для Резонансу Військова прокуратура відпрацювала повних три роки. Термін достатній і для становлення самої військової прокуратури, і для виконання наданих раніше її керівником обіцянок. Давайте проаналізуємо, яким чином військова прокуратура протягом 2014-2017 років виконувала своє головне призначення – боротьбу із військовими злочинами у військових формуваннях. Чи вдалося їй разом з командуванням військових формувань вплинути на стан правопорядку і подолати злочинність у військах, яка з початком бойових дій зросла просто лавиноподібно. Чи виконані надані раніше обіцянки притягнути до відповідальності посадових осіб, винних в ослабленні обороноздатності держави.
В отношении организаторов гастрольных мероприятий на территории государства-агрессора с участием лиц, внесенных в указанный Реестр, вводится гастрольный сбор. Поступления от этого сбора предусматривается направить на нужды Вооруженных Сил Украины.
Слід визнати, що за минулі 4 роки керівництвом нашої держави зроблено далеко не все для посилення боєздатності наших Збройних Сил, як про це говорять іноземні фахівці. Їм зі сторони видніше недоліки, ніж нашим «паркетним» генералам з вікон теплих і затишних кабінетів у Києві. Намагання виставити іноземних фахівців безпідставними критиканами є просто смішним, так як усі вони за власним бажанням тривалий час були інструкторами з підготовки військових кадрів в Україні, працювали безпосередньо у військах і краще від багатьох наших військових керівників знають, як працюють військові механізми насправді. Тому, на жаль, без достатніх підстав керівники держави тішать себе і намагаються заспокоїти громадян, що Збройні Сили України цілком готові перемогти любого нападника. Послання Путіна примушує ставити перед собою ці надто важливі для майбутнього України питання прискорення реформ військового управління.
Згідно аналізу сторони захисту, у разі розірвання договорів з ТОВ «Трейд Коммодіті» та початком нових процедур закупівель необхідно було би здійснити додаткову оплату за аналогічні обсяги пального не 149 млн грн а – 263,0 млн грн. Розуміючи ситуацію, яка існує в Державі та те, що обороноздатність Збройних Сил України знаходиться у критичному стані, враховуючи обмеженість фінансового ресурсу – рішення щодо підвищення цін на пальне приймалося колегіально на підставі офіційних довідок, які були отримані від Торгово-промислової палати України та ДП “Держзовнішінформ”.
На виконання розпорядження міністра від 12 лютого 2018 року робоча група в складі представників Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України, Юридичного департаменту Міністерства оборони України, Головного управління підготовки Збройних Сил України, Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України провела огляд території військового містечка. При цьому високі ревізори примудрились не помітити ані білбордів з рекламою ТОВ «Ібіс», ані дороговказу у бік військового містечка №201 із зазначенням, що там знаходиться тир ТОВ «Ібіс», ані прапорів з символікою ТОВ «Ібіс», якими рясно прикрашене військове містечко. Натомість у довідці, поданій міністру Полтораку було зазначено, що, начебто, 9 споруд на території містечка використовує громадська організація «Купол» для організації навчально-тренувальних занять зі стрілецьких видів спорту. Як може фіктивна фірма проводити якісь заняття у той час, як в цих приміщеннях працює комерційний тир та інші об’єкти ТОВ «Ібіс», міністр з’ясовувати не став.
Посадовці однієї вінницької військової частини за попередньою змовою зі службовцями Державного виробничо-технічного підприємства «Граніт» та цивільними особами фірми-посередника – ТОВ «Експертно-виробничий центр «Сотр», умисно завищили вартість робіт, що підлягали виконанню за держконтрактом оборонного замовлення.