Тегеран попередив, що вважатиме будь‑які дії європейських країн у разі ескалації конфлікту з Іраном «актом війни», і не виключає можливості нанесення ударів по містах Європи. Попередження з’явилося на фоні заяв окремих держав про посилення обороноздатності у зв’язку з ракетними та безпілотними потенціалами Ірану.
Про це розповідає Резонанс
“Це буде акт війни. Будь-яка така дія проти Ірану буде розцінена як співучасть з агресорами. Це буде розцінено як акт війни проти Ірану. Оборонний означає наступальний — це не має сенсу, вони хочуть позбавити Іран його можливості та спроможності захищатися від агресорів. Було б прикро, якщо ці країни стануть на бік агресорів, вони вже зробили достатньо проти Ірану”, — заявив Багаї.
У заяві іранського МЗС наголошено, що будь‑яке приєднання європейських держав до воєнних дій проти Тегерана розцінюватиметься як пряма провокація, що може спричинити розширення ударів у відповідь із прицілом на держави та населені пункти Європи. Мова йде про стримування та демонстрацію здатності реагувати на підтримку чи участь у нападах проти Ірану.
Ескалація в регіоні та атаки на Кіпр
Останні обстріли посилили побоювання щодо розповсюдження конфлікту за межі Близького Сходу. Нещодавно іранські ударні безпілотники атакували британську базу RAF Akrotiri на Кіпрі. Офіційні джерела пов’язують запуск безпілотників з території Лівану з імовірною участю проросійських чи проксіструктур, які діють у регіоні.
Після удару Велика Британія посилила оборону своєї бази на Кіпрі, розглядаючи можливість направлення додаткових військових ресурсів, зокрема кораблів для забезпечення безпеки об’єкта. На допомогу Кіпру також запропонувалися Греція, Німеччина та Франція: деякі країни відправили військово‑морські кораблі, а Афіни надали винищувачі F‑16 для підвищення повітряної охорони регіону.
Реакція НАТО і європейських лідерів
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що альянс наразі не залучений безпосередньо до подій на Близькому Сході, проте готовий захищати кожен дюйм території НАТО у разі потреби. Він також назвав Іран загрозою для ширшого регіону та важливим фактором нестабільності, вказавши на ризики, пов’язані з ядерними та балістичними програмами Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон ініціював нарощування ядерного арсеналу країни й оголосив про програму розміщення французьких засобів стримування по Європі. За повідомленнями, щонайменше вісім країн, серед яких Велика Британія, Німеччина та Нідерланди, виявили інтерес до розміщення французьких засобів стримування на своїй території. Такі кроки пояснюють прагненням посилити безпеку континенту на тлі комплексних геополітичних загроз — від війни росії проти України до загроз на Близькому Сході.
Заяви Тегерана та подальші кроки європейських столиць свідчать про підвищення рівня напруженості і ризик розширення конфлікту. Європейські країни продовжують координувати військово‑технічні та оборонні заходи, щоб убезпечити бази й критичну інфраструктуру на тлі можливих нових ескалацій.