Нігерія заявила про готовність прийняти допомогу Сполучених Штатів Америки у боротьбі з терористичними угрупованнями, але лише за умови повної поваги до її суверенітету та територіальної цілісності. Ця позиція стала відповіддю на нещодавню заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив «швидким» військовим втручанням через нібито переслідування християн у країні.
Про це розповідає Резонанс
Збройний конфлікт у Нігерії та позиція США
Вже понад п’ятнадцять років Нігерія протистоїть ісламістським організаціям Boko Haram та «Ісламська держава в Західній Африці», які регулярно здійснюють напади, переважно на північному сході країни. На цій території переважає мусульманське населення, а внаслідок атак загинули тисячі людей.
Аналітики наголошують: попри заяви бойовиків щодо «боротьби з християнами», більшість атак мають невибірковий характер і вражають цілі спільноти. За даними організації ACLED, з початку року в Нігерії сталося 1 923 напади на цивільних, із яких лише 50 були пов’язані з релігійними мотивами. При цьому, твердження про «100 тисяч убитих християн», поширені деякими американськими консервативними колами, не підтверджуються наявними даними.
Реакція влади Нігерії та перспективи співпраці
«Я впевнений, що після зустрічі двох лідерів будуть кращі результати у спільній боротьбі з тероризмом», — сказав Бвала.
На заяви Трампа у столиці Нігерії Абуджі відреагував радник президента Болі Тінубу Даніель Бвала. Він підкреслив, що країна відкрита до співпраці зі США, але лише на основі взаємної поваги до її суверенітету. Сам Болі Тінубу, який є мусульманином, а його дружина — пастор, категорично відкинув звинувачення у релігійній нетерпимості. Він підкреслив, що уряд та армія Нігерії завжди формуються з урахуванням балансу між представниками різних релігій. Як приклад, нещодавно він призначив християнина на посаду голови оборонного штабу.
Експерти зауважують, що ймовірна військова операція США у Нігерії буде надзвичайно складною. Бойовики діють розосереджено, часто переміщаючись між країнами регіону — зокрема, Камеруном, Чадом і Нігером. Останню країну США втратили як військову базу після виведення контингенту у 2024 році.
На даний момент ситуація у регіоні залишається напруженою, а офіційно переговори між Вашингтоном та Абуджою не оголошені.