Після зустрічі у Вашингтоні з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент США Дональд Трамп у жорсткій формі висловив невдоволення роботою альянсу, стверджуючи, що союзники не були поруч у критичні моменти і можуть не підставити плече знову
Про це розповідає Резонанс
«НАТО не було поруч, коли вони нам були потрібні, і їх не буде, якщо вони нам знову знадобляться. Пам’ятаєте Гренландію, той великий, погано керований шматок льоду!!!»
Генеральний секретар після переговорів описав розмову як відверту та відкриту, зазначивши, що під час діалогу озвучив аргументи на користь того, що більшість європейських країн надали практичну допомогу: базування, логістику, перельоти та іншу підтримку для виконання зобов’язань.
Що сказав генсек про внесок європейських союзників
Рютте наголосив, що, незважаючи на розчарування Трампа, багато європейських держав активно сприяли військовим зусиллям через надання базових можливостей і логістики. Він також підкреслив, що скорочення ядерного та ракетного потенціалу Ірану вважалося критично важливим, і наразі це завдання по суті вирішується силами США.
За словами Рютте, президент висловив очевидне розчарування поведінкою низки союзників, але водночас уважно вислухав аргументи щодо реального внеску країн-учасниць і був поінформований про зусилля, що вже здійснені в контексті трансатлантичних зобов’язань щодо витрат.
Напруга в альянсі та можливі наслідки
Критика Трампа, який неодноразово називав альянс застарілим і нарікав на нерівномірний розподіл фінансового тягаря, загострила напруженість у відносинах із союзниками. На тлі ескалації конфлікту між США та Іраном президент посилив звинувачення, заявивши, що НАТО нібито не надало очікуваної підтримки в момент, коли США її потребували.
Декілька членів альянсу стверджують, що їх не консультували в питаннях, пов’язаних із військовими операціями, або не просили надати допомогу. Окремі країни, де розташовані американські бази, відмовили у наданні згоди на використання своїх об’єктів для наступальних операцій проти Ірану.
Крім того, президент повторив раніше висунуті вимоги щодо передачі Гренландії під американський суверенітет, що ще більше загострило відносини в альянсі; більшість партнерів підтримують право власності Данії й критично ставляться до таких заяв.
Також з’явилися повідомлення про те, що в адміністрації розглядають заходи впливу проти країн-учасниць, які, на думку США, не сприяли військовим зусиллям: нібито обговорюється можливість виведення американських контингентів з деяких держав та їхнє передислокування до країн, які більшою мірою підтримують позицію США.
Експерти наголошують, що залишається невизначеним, чи можуть Сполучені Штати в односторонньому порядку вийти з трансатлантичного альянсу без погодження з законодавчими органами, тож подальший розвиток подій залежатиме від політичних рішень у Вашингтоні та реакції європейських партнерів.
З огляду на сучасну полеміку, зустріч і заяви сторін можуть мати тривалі наслідки для механізмів колективної безпеки й довіри в рамках НАТО