У Женеві розпочинається черговий раунд тристоронніх мирних переговорів за участі російської та української делегацій під посередництвом США. Це нова спроба залагодити конфлікт, який триває з лютого 2022 року, після двох попередніх раундів, що не принесли прориву.
Про це розповідає Резонанс
Контекст і хід перемовин
Президент США Дональд Трамп прагне позиціонувати себе як посередника у переговорах, однак попередні зустрічі за ініціативою Білого дому не досягли помітних результатів. Переговори відбуваються за зачиненими дверима без присутності медіа; перед зустріччю сторони проводили перемовини й у форматі, який включав попередні раунди в Абу-Дабі.
«Навіть напередодні тристоронніх зустрічей у Женеві російська армія не має інших наказів, окрім як продовжувати завдавати ударів по Україні. Це багато говорить про те, як Росія ставиться до дипломатичних зусиль партнерів»
Українська влада наполягає, що росія не проявляє готовності до компромісу щодо масштабних територіальних і політичних вимог та продовжує військові дії. Київ вимагає від західних партнерів чітких гарантій безпеки, перш ніж погоджувати будь-які поступки щодо територій.
Позиції сторін і військовий фон
росія прагне, щоб українські військові звільнили значні стратегічні укріплені райони в обмін на мирну угоду, тоді як Київ відкидає такі вимоги як політично й військово небезпечні. Конфлікт перетворився на найсмертоносніший з часів Другої світової війни в Європі: сотні тисяч загиблих, мільйони внутрішньо переміщених і біженців, а також масштабні руйнування у східних та південних регіонах України.
Окуповані нині приблизно п’ята частина території України включає Кримський півострів, захоплений у 2014 році, та інші райони, контроль над якими встановили проросійські сили ще до повномасштабного вторгнення 2022 року. Ускладнює перемовини й питання контролю над критично важливими об’єктами, зокрема найбільшою в Європі атомною електростанцією, яка наразі перебуває під контролем російських сил.
За оцінками аналітиків, Київ нещодавно відбив близько 201 квадратного кілометра території, здебільшого в районі за приблизно 80 кілометрів на схід від Запоріжжя — ділянці, де напруження та бойові дії тривали й раніше.
Факти на полі бою та різниця в позиціях щодо територій і безпекових гарантій створюють складний переговорний контекст і пояснюють, чому результат зустрічей залишається невизначеним.
Кремль підтвердив, що переговори пройдуть у закритому форматі; від російського боку головним переговорником призначено Володимира Мединського, який характеризується як представник жорсткої лінії. Українську делегацію очолить колишній міністр оборони Рустем Умєров.
Від США, за очікуваннями, у Женеві буде представлено спеціального посланця Стіва Віткоффа та бізнесмена Джареда Кушнера, який є також зятем Дональда Трампа. Формат зустрічі має на меті зосередитися на ключових питаннях, пов’язаних із територіями та гарантіями безпеки, проте подальший прогрес залежатиме від готовності сторін до поступок та зовнішнього тиску.
Нинішній раунд у Женеві розглядають як ще одну можливість для відкритого діалогу, проте з огляду на поточні умови та заявлені позиції досягнення остаточної угоди видається складним завданням.