Російська армія завдала удару по Запорізькій області, у результаті якого отримали поранення двоє патрульних поліцейських. Інцидент стався під час обстрілу міської інфраструктури, постраждалі отримали необхідну медичну допомогу та перебувають у стабільному стані.
Про це розповідає Резонанс
«Під час ворожої атаки на місто осколкові поранення отримали двоє патрульних поліцейських – 39 та 37 років», – заявив він.
Поранені та пошкодження
За даними обласної влади, двоє поліцейських, 39 та 37 років, отримали осколкові поранення; їхній стан описують як стабільний, їм надають необхідну медичну допомогу. Окрім цього, у Запорізькому районі зафіксовано ще одного пораненого — мешканця Комишувахи, який постраждав внаслідок російського удару. Ураження торкнулися також житлових будинків, завдано матеріальних збитків цивільній інфраструктурі.
Масштаб і засоби атак
Російські сили продовжують здійснювати удари по українських регіонах з використанням різного озброєння: ударних безпілотних літальних апаратів, ракет, коригованих авіабомб, реактивних систем залпового вогню. Такі атаки регулярно спрямовані проти міст і об’єктів цивільної інфраструктури, що призводить до людських жертв і руйнувань.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Окремі експерти і правозахисники також вказують на ознаки, що можуть свідчити про спроби системного підриву життєзабезпечення населення.
Зокрема, навмисні удари по об’єктах енергетики, водопостачання, медичних закладів, навчальних закладів і житлових будинків спричиняють відключення електро- та теплопостачання, втрату доступу до звʼязку та медичної допомоги, що значно ускладнює життя цивільного населення.
Крім безпосередніх матеріальних збитків, такі дії впливають на здатність місцевих служб надавати критично важливі послуги й загрожують безпеці мирних мешканців.
Керівництво росії заперечує, що її військові завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, проте міжнародні оцінки та позиції правозахисників вказують на систематичність і масштабність атак.
Міжнародно-правова кваліфікація та геноцидні ознаки
Факти, які стосуються навмисного створення умов, що призводять до позбавлення людей доступу до життєво необхідних ресурсів, розглядаються експертами як елементи, що можуть підпадати під визначення геноциду або інших тяжких міжнародних злочинів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої.
Згідно з положеннями Конвенції та міжнародної практики, до ознак геноциду належать, зокрема:
- вбивство членів групи або завдання їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення групи;
- застосування заходів, спрямованих на запобігання народжуванню в межах групи;
- насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічне підбурювання та заклики до знищення представників групи.
Експерти та правозахисники також звертають увагу на заяви окремих представників російської влади та прояви переслідувань на окупованих територіях, що додає до оцінки загальної картини порушень.
Країни-учасниці Конвенції (наразі їх 149) зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.