російські окупаційні сили вразили Нікополь FPV‑дроном; внаслідок удару загинули дві жінки, пошкоджено п’ятиповерхівки, приватний будинок і кілька автомобілів.
Про це розповідає Резонанс
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа навів такі дані:
«77-річна жінка загинула на місці. Ще одну жінку, 83 років, госпіталізували у вкрай важкому стані. На жаль, врятувати її не вдалося».
За повідомленнями місцевої влади, удар спричинив руйнування у кількох житлових секторах та ускладнив роботу автотранспорту й інфраструктури. Рятувальні служби фіксують випадки пошкодження фасадів багатоповерхівок, приватних будинків і цивільних автомобілів.
Масштаби і методи атак
У різних регіонах України російські війська застосовують широкий спектр засобів ураження — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню. Ці удари регулярно вражають населені пункти та цивільну інфраструктуру, зокрема житлові масиви, елементи енергетики та транспортну інфраструктуру.
Класифікація атак і міжнародне право
Українська влада й міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Серед дій, які фахівці і правозахисники вважають ознаками можливих геноцидних чи системних злочинів, називають:
- оголошення намірів щодо знищення українців як етносу;
- публічні заклики до винищення представників української нації;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення і закладах охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення чи репресії щодо інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
- запровадження в навчальних закладах на окупованих територіях системи виховання, спрямованої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей на територію росії з метою змінити їхню ідентичність;
- вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі сторонами конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати акту геноциду та притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду належать:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі і заперечує причетність до навмисного руйнування лікарень, шкіл, дитячих закладів та об’єктів енергетики і водозабезпечення.