Україна підтвердила наявність системної політики порушень прав людини з боку росії на анексованій території Криму. У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) зареєстровано 1101 позов від українських громадян, про що повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Про це розповідає Резонанс
Висновки Європейського суду
Сокоренко зазначила, що суд підтвердив: порушення прав людини не є ізольованими випадками, а мали місце з моменту захоплення Криму й тривають досі. «Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей. Причому багато які з цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує рф на території Криму», – сказала вона у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Ситуація з правами людини в Криму
За словами уповноваженої, це рішення суду надає значну підтримку в розгляді індивідуальних позовів, які подають українські громадяни. Зокрема, з 1101 позову близько 60% пов’язані з відчуженням майна. Хоча Міністерство юстиції України не веде ці справи, воно виступає як третя сторона на запит ЄСПЛ.
Після анексії Криму в 2014 році українське Міністерство юстиції подало міждержавний позов до ЄСПЛ щодо систематичних порушень прав людини, зокрема, права на мирне володіння майном. Лише в червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України, визнавши дії рф незаконними, а також підтвердивши, що заміна українського законодавства на російське є неправомірною. У березні 2022 року росію виключили з Ради Європи, а 16 вересня вона офіційно перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини.
На фоні повномасштабної війни, яку рф веде проти України, російська влада посилила процес вилучення майна. У 2023 році російський очільник Криму Володимир Константінов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів, серед яких активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
Ці дії України та міжнародна спільнота вважають незаконним привласненням власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово підкреслював, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно – повернуте власникам. Російська влада стверджує, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, направлять на підтримку учасників війни проти України.