Президент Володимир Зеленський на сесії Всесвітнього економічного форуму в Давосі закликав Європу посилити здатність захищатися й звернув увагу на недавні декларації стосовно контролю над Гренландією та реакцію європейських країн.
Про це розповідає Резонанс
Заяви Зеленського в Давосі
Зеленський підкреслив, що європейські кроки мають бути переконливими, а не символічними. Він звернув увагу на відрядження військових до Гренландії після заяв США про посилення присутності на острові і поставив риторичні запитання щодо сенсу таких навчань: «Якщо ви відправляєте 30 або 40 солдатів до Гренландії – для чого це? Який меседж це надсилає? Який це меседж Путіну, Китаю і, найважливіше – який меседж це надсилає Данії? Вашому близькому союзнику? Ви або говорите, що європейські бази захистять регіон від Росії й Китаю, і розгортаєте ці бази, або ви ризикуєте, що вас не сприйматимуть всерйоз”, – заявив Зеленський.
За словами президента, Україна має практичний досвід протидії діям російського флоту і готова застосувати ці знання за потреби. Він додав, що наша держава володіє експертизою та озброєнням, щоб перешкодити вільному маневруванню ворожих суден у віддалених районах.
«Якщо російські кораблі ходять вільно навколо Гренландії, Україна може допомогти. У нас є експертиза й зброя, щоб упевнитися, що жодного з цих кораблів не залишиться. Вони можуть потонути біля Гренландії точно так само, як тонуть біля Криму. Немає проблеми, в нас є інструменти і люди. Для нас море – це не перша лінія оборони, і ми можемо діяти. Ми знаємо, як там битися, якщо б нас попросили – якби Україна була в НАТО. Але ми не в НАТО».
Президент також наголосив, що, маючи відповідні запрошення та статус, Україна могла б «вирішити цю проблему» з російськими судами й надати практичну допомогу у захисті стратегічних районів.
Міжнародний контекст і реакції
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Ґринкевич вказав на посилення військової співпраці між росією та Китаєм як на ключову загрозу для безпеки Гренландії та арктичного регіону загалом.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив про формування рамок для потенційної угоди щодо Гренландії, що, за його словами, могло б бути вигідним для США та країн НАТО. Хоча деталі не були озвучені, у публічних дискусіях згадувалися можливості розміщення американських військових об’єктів на острові за погодження з Данією.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен назвав слова Трампа позитивним сигналом, попри те, що Данія не відмовлялася від контролю над суверенітетом острова. Ідеї про передачу частин території або надання розширених прав іншим державам періодично поверталися в дипломатичній та публічній площині з 2019 року, коли питання контролю над Гренландією знову піднявся в міжнародних дискусіях.
У своїх виступах учасники форуму звертають увагу на те, що зростаюча конкуренція за вплив в Арктиці вимагає від європейських союзників чіткої стратегії й реальних кроків, а не лише деклараційної підтримки.