Завершення дії Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО) між США та росією кардинально змінює архітектуру міжнародної безпеки й стало предметом різкої реакції Києва. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав цей крок наслідком навмисної руйнації безпекових механізмів росією та наголосив на необхідності протидіяти спробам перетворити правила на вибіркові згодом під диктовку Москви.
Про це розповідає Резонанс
«(Президент РФ Володимир) Путін хоче зробити всі правила вибірковими та поставити їх під сумнів, аби нові правила були встановлені за його згоди. І саме в цьому йому слід відмовити. Москва порушила СНО-3 і вийшла з нього у 2023 році. Путін зараз використовує його як ще один інструмент ядерного шантажу, щоб підірвати міжнародну підтримку України»
Оцінка української влади
За словами очільника МЗС, відмова від міжнародних домовленостей з боку Москви є навмисним кроком для ослаблення глобальних обмежень і підриву підтримки на адресу України. Сибіга підкреслив, що Путін прагне підмінити усталені норми новими правилами, які б відображали інтереси кремля, і закликав світ не піддаватися на такі маніпуляції. Міністр також зазначив, що у росії немає ресурсів для нової дорогої гонки озброєнь, тож завершення дії СНО-3 має бути використане для посилення міжнародного тиску на припинення ядерного шантажу.
Що змінюється після припинення дії договору
Термін дії угоди, яка обмежує кількість розгорнутих російських і американських ядерних боєголовок, закінчується 5 лютого 2026 року. Це перший випадок за понад півстоліття, коли ядерні арсенали двох провідних держав не матимуть формальних кількісних обмежень, встановлених спільною угодою. Раніше кремль призупинив дію СНО у 2023 році у відповідь на військову підтримку України зі сторони США, а Вашингтон фактично заморозив виконання положень договору, залишивши його формально чинним до кінця терміну.
У вересні попереднього року Володимир Путін пропонував продовжити дотримання ключових положень домовленості, зокрема ліміт у 1550 розгорнутих боєголовок на кожну сторону, ще на рік. Цю ініціативу різноспрямовано відреагували у Вашингтоні: президент США Дональд Трамп охарактеризував пропозицію як «гарну ідею», тоді як офіційні відомства утрималися від детальних коментарів щодо формалізації нової угоди.
Речник кремля Дмитро Пєсков напередодні завершення дії договору застеріг про «небезпечний момент» для світової безпеки, вказуючи, що без фундаментального документа, що контролює арсенали двох країн, ситуація може стати більш напруженою. Утім українська позиція наголошує на тому, що саме росія відповідальна за підрив механізмів контролю, і закликає міжнародну спільноту до консолідованої відповіді проти будь-яких проявів ядерного шантажу.
Ключовим викликом лишається питання, якими конкретними кроками світова спільнота відреагує на нові умови без формальних лімітів — від посилення дипломатичного тиску до перегляду режимів стримування та контролю над озброєннями.