Міністр енергетики Денис Шмигаль підсумував результати зимового опалювального сезону та охарактеризував його як «найважчу у своїй історії зиму». Він на підставі виступу в уряді 13 березня окреслив основні виклики в енергетиці, серед яких — масштабні пошкодження інфраструктури, забезпечення пального та відновлення генеруючих потужностей.
Про це розповідає Резонанс
Стан мережі та відновлення потужностей
За словами міністра, від початку опалювального сезону росія пошкодила понад 9 ГВт генеруючих потужностей і десятки об’єктів розподілу, що спричинило тривалі знеструмлення. Наразі дефіцит у пікові споживання оцінюється приблизно в 1 ГВт, у різних регіонах практикуються поодинокі відключення за однією або півтора чергою, тоді як електростанції різних типів продовжують роботу.
Шмигаль повідомив про відновлювальні роботи на теплових, теплоелектроцентральних та гідроелектростанціях. Він підкреслив, що вже відновлено 3,5 ГВт потужностей, а у планах — відновлення орієнтовно ще 4 ГВт, зокрема більше 2 ГВт можливе до кінця травня. Інженерні делегації працюють у країнах ЄС для постачання обладнання, виведеного з експлуатації.
«Частково вдалося відновити 3,5 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. У планах – відновлення орієнтовно 4 ГВт. Зокрема, до кінця травня є можливість відновлення більше 2 ГВт. Наші інженерні делегації працюють в ЄС, аби отримати обладнання виведених з експлуатації станцій».
Від початку широкомасштабного вторгнення також введено в експлуатацію 1,5 ГВт розподіленої генерації, що допомогло знизити навантаження на централізовану систему і зменшити кількість аварійних відключень.
Пальне, захист інфраструктури та міжнародна допомога
Шмигаль звернув увагу на значущість постачання пального для армії та сільського господарства на тлі глобальної паливної кризи, спричиненої війною на Близькому Сході. За його даними, у березні Україна імпортувала майже 250 тисяч тонн бензину, дизелю та скрапленого газу; у резерві залишаються майже по 100 тисяч тонн бензину та дизелю.
Крім відновлення генеруючих потужностей, тривають заходи з оборони енергетичної інфраструктури: експериментальний проєкт із залучення підприємств критичної інфраструктури до системи ППО, будівництво укриттів для енергооб’єктів, виконання робіт 2-го рівня захисту на 84 підстанціях та 134 критичних елементах.
Міністр також назвав потребу у значній міжнародній допомозі — близько 5 мільярдів євро — для відновлення й модернізації системи. Він повідомив про заплановане засідання в Брюсселі та роботу над збільшенням пропускної спроможності імпорту електроенергії з Європи з метою досягти щонайменше 3,5 ГВт у найближчі два роки.
За даними ООН станом на січень 2026 року, внаслідок окупації та пошкоджень від атак Україна втратила понад половину довоєнних потужностей з виробництва електроенергії і наразі має близько 11 ГВт генерації проти необхідних 18 ГВт у період пікового зимового навантаження. Розрив між потужностями й потребами призвів до тривалих перебоїв з електропостачанням.
Прокурорські органи та служби безпеки фіксують удари по енергетичній інфраструктурі: генеральний прокурор скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо атак у період із липня 2025 року по лютий 2026 року, а СБУ кваліфікує ці удари як злочини проти людяності і задокументувала щонайменше 256 повітряних атак на енергооб’єкти та системи теплопостачання від початку цьогорічного опалювального сезону.
Одночасно в інформаційному полі з’являються твердження протилежного змісту: на початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров стверджував, що росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а Україна нібито першою била по її енергооб’єктах. Українська сторона продовжує документувати наслідки атак і працює над посиленням захисту критичної інфраструктури.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 1 березня подякував військовим, енергетикам і службам за роботу під час найскладнішого зимового періоду та попередив, що ворог не припиняє ударів по енергетиці.