російська влада намагається нівелювати для населення вплив зростання світових цін на нафту та наслідки пошкоджень власної нафтогазової інфраструктури, що зменшує її можливість повністю скористатися додатковими доходами від енергоносіїв, відзначають аналітики Інституту дослідження війни.
Про це розповідає Резонанс
«Зусилля Росії щодо захисту російського населення від наслідків зростання світових цін на нафту та пошкодження російської нафтової інфраструктури заважають Росії повною мірою скористатися перевагами збільшення доходів від нафти і газу», – повідомляють аналітики.
Зростання доходів у квітні та механізми компенсації
За опублікованими даними міністерства фінансів росії, доходи від нафти й газу в квітні 2026 року майже подвоїлися порівняно з березнем. Федеральний бюджет отримав близько 917 мільярдів рублів (приблизно 12 мільярдів доларів) від податків на видобуток корисних копалин у квітні, тоді як у березні цей показник становив близько 443 мільярдів рублів (приблизно 6 мільярдів доларів). Частка доходів безпосередньо від нафти оцінюється приблизно у 10 мільярдів доларів за квітень.
Водночас аналітики відзначають, що значна частина додаткових надходжень була направлена на підтримку внутрішнього ринку. За оцінками опозиційного видання «Власть» (раніше Faridaily), російський уряд суттєво наростив субсидії для нафтових компаній: в еквіваленті це становило майже 4,68 мільярда доларів. Ці виплати мали на меті стримувати зростання роздрібних цін на бензин і забезпечити модернізацію та ремонт нафтопереробних заводів.
Удари по інфраструктурі і обмеження експорту
Такі витрати значною мірою нівелювали додаткові доходи федерального бюджету від вищих світових цін на нафту, причому одночасно триває довгострокова кампанія України проти можливостей росії експортувати сиру нафту та нафтопродукти. Зокрема, аналітики звертають увагу, що ключові порти для вивезення російської нафти, як от Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, працюють не на повну потужність, що обмежує експортні можливості.
В ISW підкреслюють: «Посилення Україною далекобійної ударної кампанії проти російської нафтової інфраструктури в російському тилу, ймовірно, продовжуватиме впливати на доходи Росії від експорту нафти та газу, оскільки ключові російські нафтові порти, такі як Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, працюють на неповну потужність, що заважає Кремлю повною мірою скористатися перевагами вищих цін на нафту та послаблення санкцій США».
За інформацією, яку оприлюднили в російському Мініфіні, очікується подальше зростання доходів від нафти й газу у травні 2026 року, але обсяг чистого приросту залишається обмеженим через внутрішні компенсаційні механізми та ремонтно-модернізаційні витрати.
Ціни на нафту продовжують реагувати на геополітичні ризики. 6 травня еталонна марка Brent спочатку впала на 9% — нижче позначки 100 доларів за барель, а станом на вечір перебувала дещо вище за 102 долари за барель, що на 7% менше за рівень закриття торгів 5 травня. Такі коливання ринку аналітики пов’язують із повідомленнями про можливу угоду між США та Іраном щодо завершення конфлікту.
Ринок нафти особливо чутливий до ситуації на Близькому Сході: після початку бойових дій кінцем лютого Ормузька протока фактично була закрита для транспортування, тоді як до цього через неї проходила приблизно п’ята частина світових постачань нафти. На тлі ескалації цінність сировини піднімалася вище за 120 доларів за барель.