27 березень 2024, Середа, 00:11

Вбивці-поліцейські на свободі під опікою Офісу генпрокурора та ДБР

21 Квітня 2020г.
E5540c49d278cb244b83c3f4917a9c25c820b8c9

Коли усі свідомі люди намагаються сидіти вдома, сидіти вдома відправились з-під варти і двоє фігурантів справи про вбивство у Переяслав-Хмельницькому 5-річного Кирила Тлявова п’яними поліцейськими, що сколихнула Україну десять місяців тому.

На даний час особи, які жодним чином не сприяють встановленню винного, які сховали зброю і гадають, що зможуть уникнути відповідальності перекладаючи вину один на одного, сподіваючись, що це не дозволить встановити конкретну особу, яка поцілила у голову дитини, вийшли під заставу, внісши суму, якої, за їх твердженням, у чесного поліцейського бути не може.

Це черговий крок, який ілюструє повну бездіяльність Державного бюро розслідувань та його нових очільників, а також нової очільниці Офісу генерального прокурора Ірини Венедіктової, яка, за дивним збігом обставин, до цього як раз очолювала ДБР, яке розвалює справу.

Так, поки кожен з обвинувачених системно змінюють показання, надані на попередньому розслідуванні, кажучи, що стріляли усі окрім них самих, втілюючи у життя задум їх адвокатів, які скористатись одним з трюків телесеріального героя Перрі Мейсона, ДБР продовжує ігнорувати намагання потерпілих, все ж таки, встановити винних та тих, хто їм допоміг приховати злочин.

До цього часу залишається незрозумілим як так трапилось, що повідомлено про підозру у хуліганстві сину одного з підозрюваних, який стріляв посеред дня з вогнепальної зброї.  А ось батьку, який вклав рушницю у його руки, до цього часу не повідомлено про підозру у втягненні неповнолітнього у злочин.

Як так сталось, що до цього часу заморожене розслідування щодо співробітників патрульної поліції – колег обвинувачених, які не вжили заходів щодо проведення експертизи на стан їх сп’яніння, допустили вивезення зброї з місця події, а можливо й допомогли цьому, повідомивши родичів затриманих слуг закону, або ж надавши змогу зателефонувати та надати відповідні вказівки. При цьому з цього приводу не проведено навіть службового розслідування.

При чому можливість встановити ці обставини очевидно існує, адже закон дозволяє провести заходи щодо встановлення телефонних з’єднань усіх, хто був причетний до затримання, встановити їх місцезнаходження та переміщення, провести допити, тим більше, що журналістам обвинувачені та родичі кажуть зовсім різні речі.

При цьому, кожен з них твердить, що не винен, але висуває зовсім різні версії того, що трапилось. Це вказує на те, що жоден із них не говорить правду, адже тоді б версії збігалися.

Але, якщо кожен з них не говорить правду, то чи вірно вирішив суд, що дозволив їм внести заставу? Чи правильно вчиняє Державне бюро розслідувань, не розслідуючи факт допомоги у приховуванні злочину? Чи правильно вчинили поліцейські, які допомогли вбивцям уникнути відповідальності? І якщо для поліції захист сп’янілих колег-вбивць невинної дитини у якої попереу було усе життя важливіший за присягу служити народу України, то хто тоді нас захищає?

Дуже хотілося б почути відповіді на ці питання від очільників реформованих Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань.

АДВОКАТ ЗАСТРЕЛЕНОГО 5-РІЧНОГО ХЛОПЦЯ ЗВЕРНУВСЯ ДО ЗЕЛЕНСЬКОГО, БО ЛУЦЕНКО ТА ТРУБА ЙОГО НЕ ПОЧУЛИ

14333764 1214355441921072 8850010635413626108 N
Андрій Левковець Адвокат, партнер АО Barristers