28 березень 2024, Четвер, 15:20

Відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок корупційних правопорушень

12 Липня 2019г.
Whatsapp Image 2019 07 11 At 17.16.48

До УВАГИ Антикорупційного суду та реформи антикорупційних органів

Протягом п’яти років після захисту дисертації на тему «Цивільно-правова відповідальність за шкоду внаслідок корупційних діянь» я неодноразово писав листи в профільні комітети ВРУ щодо реального та ефективного способу боротьби з корупцією, а саме: законодавчого врегулювання шкоди, внаслідок корупційних діянь та змін в Цивільний кодекс.

На сьогодні, коли Антикорупційний суд вже розпочинає свою роботу, актуальність, обчислення і розуміння теми «шкоди,внаслідок корупційних діянь» в рамках цивільно-правової відповідальності є просто необхідним для суддів.

Таким чином, для майбутніх мотивувальних частин нового суду зауважу декілька тез, які точно знадобляться в практичній діяльності кожного судді.

Законом України від 16.03.2005 №2476-15 ратифіковано Конвенцію про цивільно-правову відповідальність за корупцію, а Законом України від 18.10.2006 №252-5 – Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти корупції . Цим Україна взяла на себе зобов’язання щодо виконання міжнародно-правових норм і в першу чергу – приведення у відповідність з нормами цих конвенцій національного законодавства.

Аналіз у зв’язку з цим міжнародних правових актів засвідчив необхідність врегулювання питання боротьби з корупцією розробкою та впровадженням законодавчих актів щодо: запобігання конфліктові інтересів; декларування майна (видатків) публічних службовців; етика поведінки та прозорість публічної служби; запобігання легалізації доходів від злочинної діяльності; врегулювання засад лобістської діяльності; спрощення процедури притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, судді; здійснення контролю за фінансуванням діяльності політичних партій і виборчого процесу; моніторинг стану виконання політичними партіями передвиборчих програм; запровадження дієвого внутрішнього контролю в органах державної влади з метою забезпечення додержання вимог антикорупційного законодавства; фінансовий контроль за цільовим використанням державних коштів тощо.

Питання боротьби з корупцією, насамперед, врегульовано концептуальними нормативними документами, зокрема, Концепцією подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності ” (далі - Концепція). У Концепції викладені корупційні явища, які існують як в органах державної влади, так і в суспільстві в цілому, та викладено шляхи вирішення цих проблем. Концепція розроблена з метою вдосконалення правових та організаційних засад запобігання і протидії корупції, створення дієвої системи запобігання і протидії цьому явищу, подолання її соціальних передумов і наслідків.

Одним з пріоритетних напрямів, які потребують першочергового втілення в життя, Концепція визначає, серед інших, створення належного механізму відповідальності за корупційні правопорушення, зокрема, шляхом вдосконалення законодавчого врегулювання цього питання.

На жаль, призначення Концепції, яке полягало у вирішенні проблеми удосконалення правової бази відповідальності за вчинення корупційних діянь, на сьогоднішній день залишається не реалізованим.

Оскільки стратегічним напрямом боротьби з корупцією є посилення відповідальності винних у корупційних правопорушеннях осіб та забезпечення їх притягнення до відповідальності, ключовою ознакою сучасної ситуації щодо боротьби з корупцією в Україні є започаткування у 2010 - 2011 роках процесу реформування вітчизняного антикорупційного законодавства, зокрема , прийняття Законів України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення". Антикорупційну спрямованість мають здійснені судова, податкова, адміністративна реформи, започаткована реформа кримінального судочинства, вдосконалені механізми доступу громадян до публічної інформації та отримання безоплатної правової допомоги.

Однак, поряд із низкою вжитих заходів, реформування вітчизняного антикорупційного законодавства є незавершеним. Законодавчого врегулювання потребують такі питання, як притягнення до відповідальності юридичних осіб за вчинення їх уповноваженими особами корупційних правопорушень; удосконалення інституту конфіскації та притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень осіб, які користуються недоторканістю.

Говорячи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок корупційних правопорушень, хотілося б звернути увагу на те, що відшкодувати завдану шкоду у досліджуваних відносинах, особливо у повному обсязі, як це передбачено Законом та Цивільним Кодексом України, досить важко. Складним є питання щодо обсягу моральної шкоди, оскільки Цивільний Кодекс України не встановлює ні верхньої, ні нижньої межі такого відшкодування. Зважаючи на це, доцільно було б говорити не про відшкодування шкоди, а про мінімізацію шкідливих наслідків, завданих корупційними правопорушеннями.

З огляду на викладене, хотів би зазначити, що антикорупційне законодавство потребує певних докорінних змін, спрямованих на визначення організаційно-правових засад протидії (запобігання, контролю, локалізації, нейтралізації, мінімізації) корупції та усунення причин і умов її існування, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень шкоди, вимоги щодо поновлення прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави.

У зв’язку з цим, вважаю за доцільне внести пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства в питанні поновлення порушених прав юридичної чи фізичної особи внаслідок корупційних правопорушень та доповнити Цивільний Кодекс України нормою, яка б регламентувала такі положення. Насамперед, така стаття має бути передбачена у главі 82 Цивільного Кодексу України, адже саме вона регулює як загальні, так і спеціальні випадки відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам.

Таким чином, пропоную таку редакцію статті «Відшкодування моральної шкоди, завданої корупційними правопорушеннями»:

- моральна шкода, завдана внаслідок корупційних правопорушень, відшкодовується у повному обсязі.

- моральна шкода, завдана внаслідок корупційних правопорушень державними посадовими особами під час виконання своїх посадових обов'язків, відшкодовується за рахунок держави.

Розмір моральної шкоди, завданої внаслідок корупційного правопорушення, визначається нормами, передбаченими цим кодексом та іншими нормативними актами.

Але дослідження проблем відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень, потребує більш глибокої і детальної роботи.

Під час удосконалення законодавства про відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, доцільно приділяти особливу увагу забезпеченню системності норм різних галузей права, зокрема уточненню соціального і правового поняття "корупція", визначенню вичерпного переліку "корупційних діянь", інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, їх форм (видів) у різних галузях права; розробленню правового інструментарію (методик, рекомендацій, коментарів тощо) стосовно правильного визначення ступеня суспільної небезпеки конкретних корупційних правопорушень, видів відповідальності за них, критеріїв розмежування, встановленню цивільно-правової відповідальності юридичних осіб за використання ними свого майна та грошових коштів з метою вчинення корупційних правопорушень.

Удосконалення інституту відшкодування шкоди, завданої корупційними правопорушеннями, дозволить продовжити процес розвитку законодавства з урахуванням світових антикорупційних стандартів, закріплених у Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією та інших міжнародних документах; підвищити ефективність системи запобігання і протидії корупції; знизити рівень корупції у системі правоохоронних органів, інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування; зменшити обсяги тіньової економіки та формувати у громадськості активну позицію із запобігання і протидії корупції, що повинна відобразитись у пріоритеті «Верховенство права та боротьба з корупцією Стратегії Уряду 2020».

Whatsapp Image 2019 07 12 At 12.32.28
Сергій Ніжинський Кандидат юридичних наук, член Виконкому ВГО «Українська асоціація прокурорів», засновник ГО «Союз експертів по боротьбі з корупцією», експерт з питань продитії корупції у спорті та трудової міграції спортсменів, експерт з правових питань Італійського чемпіонату "Серіа А"